ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ Й ПРИКЛАДКИ

А Оглушений шумом, він похилив голову.

Б Пахне літом земля, усіяна колосками.

В Змокле під дощем жовте листя навівало сум.

Г І ми пішли, палкі, веселозорі.

Д Вишитий майстринею, рушник приковував погляд.

А Дерево, осяяне сонцем, даленіло в полі.

Б Одиноке дерево, високе й розкішне, було видно з вікна.

В Тобі несу й відкриваю я радість ніжну й безкраю.

Г Звичайна хмара сіра і осіння пропише раптом барви золоті.

Д Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі.

А Цвітом яблунь засніжена стежка.

Б На Купала дівчата прикрашають себе вінками, сплетеними з польових квітів.

В Співа трава ніким ще не зім’ята.

Г У мене здавна була заповітна мрія – побачити океан.

Д Сполохані появою людей, косулі кинулися врізнобіч.

А Не бійся днів, заплутаних вузлом.

Б Зморений страхом, безсонням і холодом, хлопець заснув.

В Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней.

Г Сутінки впали на притулене до гір верховинське село.

Д Умита росою стояла собі квітка.

А Присипана снігом земля дрімала чекаючи вже весну.

Б Налиті соком в’ються віти.

В Осліплені на мить ми врізалися в пітьму.

Г Замурзаний медом він вигойдувався на міцних дідових руках.

Д Змиті дощем яскраво зеленіли хліба.

А І ліс покритий краплями блискучими сміється.

Б Омиті росами квітки розтулюють повіки.

В І спогади сльозами не омиті приходили прощатися з життям.

Г Обліплений снігом я майже не бачив перед собою дороги.

Д Сповнений любові я іду по вулиці вузькій.

А Осінь пора жовтого листя та дощів, навіває сумні думки.

Б Розтривожений, він до самого ранку не зімкнув повік.

В І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу.

Г Хлопці, мокрі від дощу, вирішили повернутися до будинку.

Д Глибоко приховані спогади бентежили Олену.

А А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи, і села ,і міста…

Б На березі хвилястої Десни стояло місто оповите, в сни.

В А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.

Г Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем.

Д Діти захоплені грою, не помітили, як промайнув час

А Вночі повалив сніг тихий густий.

Б Вона усміхнена а він сумний нахмурений .

В Ти живеш у прекрасному й чарівному місті Києві.

Г Ходить вітер мрійний мій веселик по Дніпровій сивій ковилі

Д Море безкрає й бурхливе вабило своєю могутністю.

А Вечір сивий дідуган люльку викурить а з діброви на курган місяць викотить.

Б Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.

В Веселі хлопчаки снігами бігли навпрошки.

Г Метелик малий найтихіший літак цього світу волає до нас але ми до нього глухі.

Д Наша вчителька енергійна та життєрадісна жінка завжди знаходила підхід до кожного учня.

А Стривожені світлом звірятка заворушилися.

Б Спостерігаючи чужі вади позбувайся своїх.

В Пливе Десна ріка мого дитинства.

Г Світязь найглибше й найбільше озеро в Україні.

Д На світі все знайдеш крім рідної матері.

А Донька змалку набула цікавої звички – записувати почуте.

Б Нова хата, біла, чепурна, привітно виглядала із-за оголених груш.

В Мені наснилася криниця, водою сповнена до краю.

Г У нас було надскладне завдання – виграти поєдинок.

Д Божий дар ти маєш з неба, людям долю віщувати.