Відокремлені означення. Відокремлена прикладка

І раптом одухотворений інеєм ліс озивається гортанними звуками.

Посеред стравниці стояв стіл накритий білою скатертиною.

Самі на себе дивляться ліси розгублені од власної краси.

Малюю сонце хату тин і соняхи завмерлі в тиші.

Тихі весняні повені сходили з лук і лугових видолинків і полишали на молоденькій траві занесений хтозна-звідки мул.

Осяяні низьким місяцем крони осик займаються червоним і тремтять як полум'я на свічках.

Прив'ялені на гарячому сонці квітки підіймали голівки підіймали лист зачувши вечірній холодок.

У густому повітрі насиченому тліном і випарами ґрунту ясно й чітко горять берези.

По налитих дикою молодою силою грудях хлопця скочувалися крапельки води.

Усі ті довгі роки ти сидів на острові віддалений від усіх позбавлений усього.

Похмурі думи повиті журбою летять понад безліччю вбогих рабів.

І знову були яруги глибше і ширше розриті дощовою вологою.

Здивована довго стояла дивлячись поперед себе й не могла вимовити слова.

Лежу під сосною на змішаному з падалишньою глицею твердому піску.

Повиті срібним маревом тополі нагадують моє босоноге дитинство.

Ми щойно проминули майже вщерть занесене снігом провалля.

Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.

Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.

Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.

Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту й тішив мені очі.

Вечір морозний та зоряний надходив швидко.

Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.

Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

Прокидається наповнений зеленими пахощами степ.

Олеся йде сама дорогою - легка, витончена, струнка.

Батько сидів з веслом на кормі - веселий та дужий.

Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя.

Віолончельний ялинин шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому житі.

Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.

Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євробаченні.

Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю проклинає.

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.

Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.

Тішилася Ганна скоромовкою ЯК піснею.

Доброта потрібна людям ЯК хліб.

Лисенко відомий у світі ЯК композитор.

Софія височіє над Дніпром ЯК свічка.

Іларіон супроводжував Анну, доньку Ярослава Мудрого, у поїздці до Парижа.

Він був відомий, як людина широких мисливських смаків.

Ці велетні, тобто величезні дерева, ростуть далеко одне від одного.

І, як у справжнього митця, були в нього тяжкі часи роздуму.