Відокремлені обставини та відокремлені додатки

Зло нічого не дає крім зла вмій прощати як прощає мати.

Опріч того Соломії докучав голод.

Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна.

І замість свічки палахкотить сонце.

До співу крім рідних Леся запросила Варку.

Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

Усі за винятком Бойчука здивовано дивилис на свого шкіпера.

Замість матері працювала дочка.

Сіються над землею жайворонкові пісні віщуючи врожай і достаток.

Минулої осені мандруючи околицями рідного села я натрапив на один уцілілий дуб.

Схилились два самотні клени читаючи весни буквар.

Добре діє той хто шукає істину а не сидить склавши руки.

З кожним роком прощаючись важче залишати стареньких батьків.

Білий димок хвилюючись здіймається догори понад чумацьким табором.

Світова зірка блідне й тремтить догораючи.

Дрібні хвилі темніючи зливалися докупи.

Хмарка ліниво повзе купаючись у сонці.

На кілька верстов розметнувся Дніпро плинучи під сонцем до моря.

Лінивий учень плачучи до школи йде.

Осінь золотом догорає і зазнавши нужди немало з нею меркне і помирає все, що вчасно не відбуяло.

Батько швидко вийшов, зачинивши за собою двері.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Розставшись з головою, за кашкетом не плачуть.

Виконавши проєкт, на його очах виступили сльози.

Сидячи на лавці, до мене підійшов незнайомий.

Відповідаючи на питання, хотілося пояснити найскладніші проблеми.

Дізнавшись про твої успіхи, мені стало надзвичайно приємно.

Закінчивши університет, вони зайнялися працевлаштуванням.

Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.

Переїхавши до Києва, він розпочав зовсім нове життя.

Запливши в зарослі очерету, козаки стали на перепочинок.

Обійшовши ожеред, мандрівник спробував розгледіти хоча б якийсь вогник.

Вночі гудуть вітри гримучі дроти ридають на стовпах і розметавши крила тучі метуть порошею в степах.

Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

Я кличу сонце і припавши сріблястим порохом з долин воно пливе.

Нависло низько хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять чайки.

Здавалося там вдалині де із небом земля обнялася ходять люди якісь неземні і на лицям їм світиться щастя.

Десь неподалік за горою подати рукою біліє в долині село над рікою.

Серед ночі над степом при місяці хмарка хмарці клялась у вірності.

Там над обрієм тополв виростали в чорний мур.

Там де яблуня розквітла хтось розбризкав срібний чар.

Там за лісами неспокійно спить в боях поранений мій трагічний Киів.

Пливуть тумани в піднебесну синь. Там за туманом спочиває мати.

Там за порогами в степах сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологи.

Поети сперечаючись з державцями про свободу завжди потрапляють у немилість.

Знайшовши переконливі аргументи Богун зміг-таки заспокоїти побратимів.

Жваво поривчасто бігаючи навколо мольберта художник вдивлявся в розпочату картину.

Досягти власних цілей можна і не завдаючи шкоди та не принижуючи інших.