Відокремлені члени речення та пунктограми при них

передають ставлення мовця до висловленого

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання

виділяються за змістом та інтонаційно

указують на того, до кого звернено мовлення

виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами

на письмі виділяються відповідними розділовими знаками

не є членами речення

дужками

комами і тире

комами

тире

підмет, присудок, обставина

підмет, присудок, означення

додаток, означення, обставина

підмет, додаток, обставина

Коли здобуваєш освіту, то побачиш більше світу.

Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір.

Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

Хіба є хто на світі крилатіший за людину?

Що віддаєш – то багатший стаєш.

Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син.

Видатний воїн, політик і дипломат, князь Володимир зміцнив державний лад Київської Русі.

Хочеш жити в Україні – вивчи її мову.

Степ є носій величності.

Боротьба за мир – найсвятіша справа.

Летить, напнувши срібні паруси, за обрії моя чарівна яхта.

І у броні я, мабуть, переміг.

Таке буває на землі з людиною не часто.

Я знала: ранок буде ясним.

Автор писав, що щастя нема – є тільки його спалахи.

На зборах серед людей, дуже стриманих м'яких один п'яний.

Зовсім збитий з пантелику, вмить вийшов, в очах потемніло... плило все в голові...

Повинних у порушенні приказу притягти до суворої відповідальності, як помилково усуспільнених дурнів, позбавлених смаку і почуття красоти і інтелігентності.

І всім отсим диригує Мічурін, натхненний, і щасливий.

Спустошений, пішов він додому і, не проклявши навіть життя, помер.

Вони шипіли, як змії, один одному в розкриті роти, про Богдана, про Мазепу, про царів, про Петлюру і Гітлера, і рвали, хто що ненавидів, і топтали ногами.

Тисячі людей, позбавлених зброї і закону, умирали в цьому таборі невольниками на своїй розтоптаній землі.

Коло шибениць стояли, чекаючи на його смертну кару, нещасні його люди.

Про далекі чумацькі шляхи і про веселих, безжурних ніби чумаків, що все співали собі, за волами йдучи, та й зігнали чайку, чаєнят забрали.

Як Кравчина, прочитавши його уважно, дивується, чого така нісенітниця лізла в голову хлопцю.

Тепло реагував і, виступаючи, тепло промовляв мій друг В. Шкловський і С. Герасимов.

Як, очевидно, й усі митці, я бачив помилки свої в більшій мірі і завсігди чомусь не там, де бачили їх великоухі критики, чіпляючи на мене свої убогі книжні ярлики і, тавруючи вимучену мою шкіру таврами різноманітних "ізмів".

Я поклонився їм, вдячний за увагу і пошану.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих