Відокремлені члени речення. Самостійна робота

Марійка стояла непорушно й незводячи очей з подарованої ляльки.

Втрачаючи свій по-царському дрімотний спокій соняшники зненацька оживали.

Він усміхаючись докірливо хитав головою.

Дерева укриваючись пишним цвітом мрійливо погойдували вітами.

Нам личить правда, сказана у вічі.

Народила мене на світ українка - полтавська земля.

Плачучи, крутиться вітер край хати.

Мовчить, скупавшися в зимовім молоці, алея волохата.

Пісня поля, радісна і знайома, в моїм серці радісно бринить.

Я небесами пійманий тремчу.

Асфальтами залите вухо не знає імені "Народ".

Є квіти, схожі вдачею на листя.

Завжди відокремлюється поширене означення, яке стоїть перед означуваним словом.

Відокремлюються поширені прикладки, які стоять після означуваного слова, вираженого загальним іменником.

Відокремлюються поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного слова.

Відокремлюється поширене означення, яке стоїть перед означуваним словом і має відтінок причини.

Вона сиділа замислившись.

Дерево як будівельний матеріал має велике значення в промисловості.

Налиті здоров'ям та молодою красою вони згадують свій перший день у школі.

Волохатий лісовий джміль гуде над блакитними кущами чебрецю.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

І нині проходячи вулицями Києва ми бачимо відображення минулої слави у мармурі і бронзі.

До тих стежок не думаючи йди і клич мене в своїй надії добрій.

Промовець говорив не переводячи духу.

Прихильник українського фольклору Олег Скрипка щороку організовує етнофестиваль «Країна мрій».

Андрій Шевченко як футболіст відомий далеко за межами України.

Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Мого товариша як відмінника навчання поважали вчителі та учні.

Незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення.

Птахи повертаючись із далеких країв віталися з рідною землею.

Працюючи над джерелами інформації корисно виписувати цікаві і важливі думки.

Всупереч долі вона зруйнувала всі бар'єри та перепони.

Вузька дорога повела в гори порослі густими лісами .

В лісі бродив туман підзолочений сонячним промінням.

Над луками залитими квітневою повінню холонув вечір.

Посаджені школярами квіти розцвіли навесні.

Побачивши знайому стежку, у мене вирвався крик радості.

Я відчув холод, гуляючи вулицями міста.

Вийшовши на галявину, дівчата побачили море квітів.

Одержавши подарунок, вони неймовірно зраділи.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Одцвітають посаджені чорнобривці.

Степ, повитий тишею, дихав пахощами росяних трав.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

Незвична музика біла, безголоса живе, тремтить, біліє на одній ноті.

А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда.

В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою.

У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину.

Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку....

Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже.

Я наче не тебе люблю, а той широкий мир, увесь той світ, що там, поза тобою!

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

1

2

3

4

5

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

Розтривожений думками він до самого ранку не міг заснути.

Квітки омиті холодними росами розтулюють повіки-пелюстки.

Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси.

Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць

Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Марійки Підгірянки.

Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки.

Створюючи виставу, режисер суттєво осучаснив текст класичної п’єси.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій майній липі що здавалося дерево співає.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Дні летять повні сонця й музики.

Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.

Заглиблена в спогади Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї.

Вихор білий сніжинки гнав, хрусткі й тверді.

Жив собі на світі крук, велика птиця.

Пливе Десна - Довженкова ріка.