Відокремлені члени речення. Прикладка

Всесвіт цей — акваріум планет.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Сумління — річ тендітна і марка.

Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога.

Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки.

Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Миргород як лікувальний курорт один із найвідоміших в Україні.

Олександр Мурашко відомий у живописі як художник-імпресіоніст.

Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.

Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

Антонімами тобто протилежними за значенням словами передають контрасти.

Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиний син достойної вдови.

Мати її родом туркменка зовсім не була схожа на казашок Приуралля.

За провідника поставили геолога Сергія на прізвище Купченко.

Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі.

«Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки » один із найпопулярніших новорічних фільмів.

І дорослі і діти полюбляють ескімо або морозиво в шоколаді на паличці.

Ягель або оленячий мох росте переважно в холодній тундрі.

Означення здебільшого виражається прикметником або дієприкметником.

Вивчення орфографії й пунктуації або правопису завершується в дев’ятому класі.

Вночі повалив сніг тихий густий.

Вона всміхнена а він сумний нахмурений .

Ти живеш  у  прекрасному й  чарівному  місті Києві.

Ходить вітер мрійний мій веселик по дніпровій сивій ковилі.

Вечір сивий дідуган люльку викурить, а з діброви на курган місяць викотить.

Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.

Веселі хлопчаки снігами бігли навпрошки.

Метелик малий найтихіший літак цього світу волає до нас але ми до нього глухі.

Осінь найкраща пора пахла з усіх садів.

І ми поети атомного віку останні трубадури на землі.

Літературний герой Лаврін Запорожець уособлює мудрість і мужність.

Місяць високе холодне світило супроводив нас у нічні степові простори.

Саме Десна річка мого дитинства залишилася в моїй уяві справжньою казкою.

Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

Важка від насіння, низько нахилялася жалка кропива.

Дорога повела в порослі густими лісами гори.

Налякані незнайомими звуками, коні пряли вухами.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявся.

Зіткана сонцем з добра і любові пісня – зажура моя чорноброва.

На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно смуги темені.

Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах.

Несамовита буря люта мачуха, ставала для козаків добрим порятунком.

Несамовита буря, люта мачуха, ставала для козаків добрим порятунком.

Несамовита буря люта мачуха ставала для козаків добрим порятунком.

Несамовита буря, люта мачуха ставала для козаків добрим порятунком.