Відокремлені члени речення (І частина) 11 клас

Заварюємо зелений чай, проціджуємо його в невелику посудину, накриваємо та ставимо на вогонь.

У чай додаємо спеції, зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику, і тримаємо на слабкому вогні хвилин двадцять.

Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік, вичавлений незадовго до вживання.

Далі чай знімаємо з вогню й удруге проціджуємо, даючи напоєві трохи охолонути.

Чай краще пити гарячим, хоч і холодним він не втратить свого шарму – легкого східного смаку.

Заварюємо зелений чай, проціджуємо його в невелику посудину, накриваємо та ставимо на вогонь.

У чай додаємо спеції, зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику, і тримаємо на слабкому вогні хвилин двадцять.

Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік, вичавлений незадовго до вживання.

Далі чай знімаємо з вогню й удруге проціджуємо, даючи напоєві трохи охолонути.

Чай краще пити гарячим, хоч і холодним він не втратить свого шарму – легкого східного смаку

Заварюємо зелений чай, проціджуємо його в невелику посудину, накриваємо та ставимо на вогонь.

У чай додаємо спеції, зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику, і тримаємо на слабкому вогні хвилин двадцять.

Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік, вичавлений незадовго до вживання.

Далі чай знімаємо з вогню й удруге проціджуємо, даючи напоєві трохи охолонути.

Чай краще пити гарячим, хоч і холодним він не втратить свого шарму – легкого східного смаку.

Заварюємо зелений чай, проціджуємо його в невелику посудину, накриваємо та ставимо на вогонь.

У чай додаємо спеції, зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику, і тримаємо на слабкому вогні хвилин двадцять.

Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік, вичавлений незадовго до вживання.

Далі чай знімаємо з вогню й удруге проціджуємо, даючи напоєві трохи охолонути.

Чай краще пити гарячим, хоч і холодним він не втратить свого шарму – легкого східного смаку.

тире 1 – між підметом і присудком

коми 2, 5 – між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком

коми 3, 4 – при вставному слові

кома 6 – при відокремленому означенні

кома 7 – між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком

«Пропала грамота» режисера Бориса Івченка – це легендарна кінокартина, якій, проте, не було присуджено жодної премії.

Усупереч цьому неперевершена гра акторів та щирий український гумор подарували фільмові найвищу нагороду – любов глядачів.

Козака Василя майстерно зіграв Іван Миколайчук, а запорожця Андрія й кількох епізодичних персонажів – Федір Стригун.

Український колорит: мальовничі села, безкрайні рідні степи, проникливі пісні – вражає глядачів кінокартини вже з перших кадрів.

Дотепних і смішних фраз у фільмі настільки багато, що здається, ніби його весь можна розібрати на цитати – влучні, глибокі й водночас мудрі.

«Пропала грамота» режисера Бориса Івченка – це легендарна кінокартина, якій, проте, не було присуджено жодної премії.

Усупереч цьому неперевершена гра акторів та щирий український гумор подарували фільмові найвищу нагороду – любов глядачів.

Козака Василя майстерно зіграв Іван Миколайчук, а запорожця Андрія й кількох епізодичних персонажів – Федір Стригун.

Український колорит: мальовничі села, безкрайні рідні степи, проникливі пісні – вражає глядачів кінокартини вже з перших кадрів.

Дотепних і смішних фраз у фільмі настільки багато, що здається, ніби його весь можна розібрати на цитати – влучні, глибокі й водночас мудрі.

«Пропала грамота» режисера Бориса Івченка – це легендарна кінокартина, якій, проте, не було присуджено жодної премії.

Усупереч цьому неперевершена гра акторів та щирий український гумор подарували фільмові найвищу нагороду – любов глядачів.

Козака Василя майстерно зіграв Іван Миколайчук, а запорожця Андрія й кількох епізодичних персонажів – Федір Стригун.

Український колорит: мальовничі села, безкрайні рідні степи, проникливі пісні – вражає глядачів кінокартини вже з перших кадрів.

Дотепних і смішних фраз у фільмі настільки багато, що здається, ніби його весь можна розібрати на цитати – влучні, глибокі й водночас мудрі.

«Пропала грамота» режисера Бориса Івченка – це легендарна кінокартина, якій, проте, не було присуджено жодної премії.

Усупереч цьому неперевершена гра акторів та щирий український гумор подарували фільмові найвищу нагороду – любов глядачів.

Козака Василя майстерно зіграв Іван Миколайчук, а запорожця Андрія й кількох епізодичних персонажів – Федір Стригун.

Український колорит: мальовничі села, безкрайні рідні степи, проникливі пісні – вражає глядачів кінокартини вже з перших кадрів.

Дотепних і смішних фраз у фільмі настільки багато, що здається, ніби його весь можна розібрати на цитати – влучні, глибокі й водночас мудрі.

хлопців зацікавили розлогі столітні дуби.

сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.

запам’яталося місце освячення гайдамацької зброї.

нас здивував таємничий Мотронинський монастир.

нам розповіли про історію написання роману «Залишенець».