Відокремлені члени речення

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням у рідній бороні.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

То пилок, то сніги, то сльота вічну вкривають дорогу.

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

Щовесни, як і інші дерева, яблуня цвітом своїм цілується з бджолами.

Я колись мріяв стати льотчиком ще в другому класі.

У спеку на міських пляжах тьма-тьмуща людей.

У травні на алеях каштани білим цвітом пишаються.

Степ, струснувши із себе росу, та, зігнавши неприємні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши із себе росу та, зігнавши неприємні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши із себе росу та зігнавши неприємні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.

Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Наближається повний спеки й світла південь.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Невтомний розум людини втілений у корисну працю окрилює її і наповнює життя світлом.

Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами в білій сукні на високих підборах.

Книги - морська глибина.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Сумління - річ тендітна і марка.

Пешт східну частину міста уже було майже очищено від ворога.

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік.