Відокремлені члени речення

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.(М. Стельмах).

Горять в росі ранкові дîли багаті різнобарв’ям трав (Т. Масенко).

Щасливий і веселий він глянув на високе небо (Олесь Гончар).

У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак).

На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.

Відвідавши виставку я зацікавився сучасною архітектурою.

Можна помилятись і маючи вчений ступінь.

Кілька годин будівельники сиділи склавши руки.

Зображення, згенеровані штучним інтелектом, заполонили соціальні мережі.

Стіни розписані минулого століття, стали своєрідним експонатом музею.

Глядачі зможуть побачити роботи дизайнерки, виконані в авторській техніці.

Утомлені від тренувань, фехтувальниці скасували зустріч із жур­­налістами.

мені пригадалися слова про відповідальність за свої вчинки.

події, описані автором, здавалися реальними, а не вигаданими.

мій однокласник нарешті зрозумів, хто був справжнім злочинцем.

у мене виник задум написати альтернативну кінцівку твору.

Вода випаровується й піднімається в атмосферу, утворюючи великі потоки водяної пари.

Вихор – це сильний вітряний крутіж, що зненацька виникає в гарячі сонячні дні.

Ожеледь – це утворення льодяної кірки внаслідок намерзання крапель дощу, мряки або туману.

На появу хмар впливає низка факторів, пов’язаних в основному з вологістю, тиском і температурою.

Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко).

Краплі, зронені хмарами були настояні на польових травах (В. Шкляр).

Усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну (О. Довженко).

На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить до води ( Л. Костенко).

Микола Лисенко відомий у світі як композитор.

Українець Володимир Кличко – чемпіон світу з боксу.

Олена Пчілка, мати Лесі Українки, була письменницею.

Катерина Білокур передавала фарбами красу, ніжність, добро.

Дмитрик, восьмилітній хлопчик вискочив із душної хати (М. Ко цюбинський).

Я, зима, не сива, я, зима, красива (В. Василашко).

А в небі бриніли завзяті співці весняні – незримі жайворонки (С. Черкасенко).

Їхав до війська Григорій Триволя, козак молодий (М. Стельмах).

Здавалося, ніби дуби підтримуючи один одного, зазирають із цікавості в байрàк (Ю. Мушкетик).

А в небі, ніжно обіймаючи принишкле море здіймалася велетенська веселка (В. Канівець).

Славко лежав на вигрітій сонцем траві, і спершись на лікті, дивився в чисте поле (В. Кучер).

Бджілка покружляла навкîло мого ока й, невдоволено бубонячи щось, одгула (Є. Гуцало).

Плàчучи крутиться вітер круг хати (Б. Грінченко).

Про що тут не згадаєш ідучи! (М. Доленго).

Сутеніє, дівчата розходяться співаючи (І. Кочерга).

Старі верби стоять похнюпившись (І. Кочерга).

На відміну від горя, радість завжди балакуча.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Можна доточити все, за винятком розуму.

У всьому, крім добрих справ знай міру й час.

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку...( Б. Лепкий)

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно. ( П. Тичина)

Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже. ( Д. Павличко)

Проміння блиснуло недалеко за річкою.

і сніжну зиму із чарівними холодними візерунками.

ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

час пробудження природи від тривалого зимового сну.

з її подарунками для нашого саду й огороду, для лісу й поля.

тире між підметом і присудком

тире в неповному реченні

тире в реченні з однорідними членами

тире для відокремлення прикладки

Зло нічого не дає крім зла вмій прощати, як прощає мати ( М. Луків).

Замість свічки палахкотіло сонце (І. Драч).

І ніхто не чув не знав не бачив опріч Марка маленького( Т. Шевченко).

Не скажу нічого окрім правди.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій майній липі що здавалося дерево співає.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

3

4

5

6

1

2

3

4