Відокремлені члени речення

Блискучий та легкий сніг падає прямісінько в душу. 

Усі минали березовий гай пронизаний пасмами тьми. 

Невідомий нікому я сідаю у вагон і їду на край світу. 

Балка вкрита садами вилася попід горою. 

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням у рідній борозні. 

А десь на світі жив хлопчина - допитливий, жвавий. 

Згорьована дівчина вже не чула нічого, крім голосу власного серця. 

Стара ріка тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів. 

Душа переповнена щастям, частенько буває німа і сліпа. 

Талановитий і організований, він досягне всього в житті. 

Настала осінь, з вітрами холодними, з дощами дрібними. 

На одеських вулицях, шумних, платани все ще зеленіють. 

І тільки Слово - пам'яті спасенність. 

Гроза пройшла - зітхнули трави. 

Листок тополі - зелене дзеркало весни. 

Орю свій вічний переліг - убогу ниву. 

Гілля наїжачившись дивитися в небо. 

Так вони сидячи діждалися неньки з поля. 

Старі верби стоять похнюпившись. 

Юні вишні зацвівши в росах заплачуть. 

Можна помилятися й маючи вчений ступінь. 

Шарахнувся врізнобіч люд розступаючись перед баскими кіньми. 

Годі вже сидіти згорнувши руки. 

Кілька годин вони працювали не відпочиваючи. 

Там замість житечка в теплеє літечко терен зацвів. 

Нікого тут нема крім мене й господині. 

Величезна калюжа заросла травами лісовими дзвониками і скидалася на озеро. 

І ніхто того не чув не знав не бачив окрім Марка маленького. 

Я наче не тебе люблю, а той широкий мир, увесь той світ, що там, поза тобою!

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно. 

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку... 

Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже. 

витрачається багато зусиль 

докладіть усіх зусиль 

хочеться досягти мети

велике значення має наполегливість

Згадуючи про дім, мене обіймає тривога. 

У мене, лежачи на горищі, паморочилася голова. 

Розглядаючи редакційну пошту, я натрапив на один цікавий лист. 

Вийшовши на вулицю, його охопив радісний настрій. 

Закон, забороняючий користуватися мобільними телефонами під час керування авто, поліпшив ситуацію на дорогах. 

Обтяжені снігом гілки прогнулися аж до землі. 

Земля, скута морозом, покрилася білим снігом. 

Горбиться на столі рум'яний коровай, насичений сонячною і земною силою. 

Місяць плив як човник намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба. 

А лопухи почувши холодок настовбурчилися тихо  зарипіли випростовуючись і теж запахли низовинням росою ніччю. 

З-під землі розмитої дощем підіймався над узліссям ледь відчутний дух мокрої сажі й старої обпаленої цегли. 

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір зануривши в мілкі прибережки далеке полум'я хмар.