Відокремлені члени речення

А Отаман дуже полюбив Миколу; настановив його за крилаша, себто А за свого помічника.

Б На світі усе знайдеш, крім рідної матері.

В Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою.

Г На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши пір'ям, перелетіла на друге дерево.

Д Тимчасом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік.

А Він угорський хорват, чизмар по професії, тобто швець.

Б Вкрита садками балка вилась попід горою.

В Матюха поклав аркуш і, спершись обома руками на стіл, грізно очима вп'явся в юрбу.

Г Зараз від дороги, загороджений очеретяним тином, починався Замфірів виноградник.

Д Вустя нічого не бачила, крім отих швидких струмків.

А Усіяна колосками земля пахне літом.

Б Природжений співак, він любив пісні і в душі пишався своїм артис- ^ тичним хистом.

В Ростислав, у солдатській фронтовій шинелі Іванова, і Боженко поспішали тепер до залізничних майстерень.

Г Земля, скована морозом, покрилась білим снігом.

Д Людина високогуманна, Сошенко з піклуванням ставився до Шевченка.

Е Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.

А Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра.

Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Г Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні.

Д Стояв Тарас на Чернечій горі осяяний променями сонця.

А Втомлений нічною біганиною він задрімав, не заплющуючи очей.

Б Її маленька постать облита м'якою зеленуватою тінню акацій була незвичайно граціозна.

В Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами.

Г І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях.

Д Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Е Хвилювалося розбуджене весняним вітерцем жито.

А Співають ідучи шахтарки кароокі.

Б. Духнович присівши почав слухняно жувати.

В Вона стояла закам'яніло мовби не дихаючи нічого не чуючи і не бажаючи знати.

Г Побігли швидко, мов ящірки, потоки з гір стрибаючи на переступах.

Д На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши пір'ям перелетіла на друге дерево.

А Штовхаючись і поспішаючи виходили пасажири на берег.

Б Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.

В Вийшов Чіпка на царину, ходить коло землянки голову повісивши.

Г Згорнувши намітку Джериха помогла синові складать білу свиту.

Д Замолоду я чомусь не помічав свого багатства і не помічаючи марнував його потроху...

А Проте в сріблястім верболозі не підкоривши серце прозі співають пізні солов'ї.

Б Виблискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах надбережного гаю.

В Степ струсивши з себе росу горить рівним жовто-зеленим вогнем.

Г Роблю зігнувшись, а їм розстебнувшись.

Д Степ мовби спочиває вичахаючи.

А Кайдаш пішов на греблю не знаючи для чого.

Б Куди ти йдеш не спитавшись?

В Білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно пробиваючи сумовиті повіви прив'ялих трав і квітів.

Г Похлипавши гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Д Свиня не з'їсть не покачавши.

А Схилились два самітні клени читаючи весни буквар.

Б Зозулі кували торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.

В Співають ідучи дівчата.

Г Світить річка зникаючи у маревах небосхилу.

Д Здоровань крутнувшись вивільнив свої руки з рукавів куртки.

А Орися деякий час дивилася у слід йому вражена й збентежена.

Б За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив.

В У глибокій долині між мальовничих горбів стоїть велика хата.

Г Він застав у хаті Софію першу сестру Мотрину.

Д А пісня наростаючи пливла над берегом.

А Польова билина, вона непризавичаєна до густої садової тіні.

Б Нікого тут нема, крім мене і господині.

В І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

Г Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

Д Ніколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу.