Відокремлені члени речення

Срібним маревом повиті коло стін стоять тополі.

Підприємство виконує передбачені в рамках розбудови автомобільних доріг роботи.

Славко лежав на вигрітій сонцем траві.

Найшанованіший у громаді чоловік благословляв чумаків перед нелегкою дорогою.

Вузькі та низенькі трамвайні вагончики везуть нас ранковою вулицею.

Новий рік стоїть на порозі у засніженім білім кожусі.

Наблизь своє обличчя до уважного й доброзичливого соняшника.

Вона прийшла заквітчана і мила і руки лагідно до мене простягла.

А он уже видніє з далини столиця Вишневецького – Лубни.

Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо.

Під нами прокидався туман, а над нами падало й падало листя – золоті сльози осені.

Із тебе, першої моєї вулиці, почав я відкривати білий світ.

Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.

Десь далеко мабуть під Черніговом глухо гули гармати.

Кожній людині властиво помилятися але нікому крім дурнів не властиво бути впертим у помилці.

Одягнена у зелену одіж вона здавалася польовою русалкою.

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних чистих берегах.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Годі вже сидіти склавши руки.

Можна робити добрі справи і не чекаючи похвали.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

На тім боці затоки під самим городом юрмилося на льоду багато люду.

Між телеграфними стовпами мріли рожеві крейдяні гори.

В Україні на початку червня достигають вишні.

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку.

Мені ще й досі берег сниться залитий, сонячним вогнем.

Песців, або полярних лисиць розводять у розплідниках.

Замість робитися, майстрами часу ми стали його бранцями.

Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів – почесна варта весни.

У нашій роботі, поряд з успіхами, були й невдачі.

Натхнення – це музика, почувши яку, людина здобуває крила.

Це наша пісня, рідна, українська.