Вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу

водоростей, які виробляють велику кількість нейротоксину

риб;

птахів;

бактерій

унікальність;

екологізація всіх сфер людського життя;

непередбачуваність;

безвідповідальність.

фінанси;

природоохоронні території;

засоби збереження;

людей.

початком формування ноосфери;

крахом ноосфери;

крахом людської цивілізації;

стратегією виживання людства;

посилення відносної незалежності людства від продуктів, що створює біосфера, шляхом розробки нових автотрофних технологій

посилення відносної залежності людства від продуктів, що створює біосфера,

послаблення відносної незалежності людства від продуктів, що створює біосфера, шляхом розробки нових автотрофних технологій

вчення про ноосферу;

вчення про біосферу;

вчення про гідросферу;

вчення про екологічні проблеми людства.

Цілісність біосфери визначається самовпорядкованістю усіх її процесів.

Жива речовина біосфери з найдавніших геологічних часів активно трансформує сонячну енергію в енергію хімічних зв'язків складних органічних речовин

Що дрібніші організми, то з більшою швидкістю вони розмножуються

Автотрофні організми отримують всі необхідні для життя речовини з навколишнього середовища

Активна трансформація живою речовиною космічної енергії супроводжується прагненням до максимальної експансії, прагненням до заповнення всього можливого простору. Цей процес називається «тиском життя».

У земній корі відбуваються постійні перетворення речовин, рух атомів і молекул

На сучасному рівні розвитку людської цивілізації вона неминуче перетворюється в ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль у розвитку природи відіграє розум людини (закон ноосфери Вернадського,1944).

Поширення життя на нашій планеті визначається полем стійкості зелених рослин.

«Біосфера» (1926);

«Жива речовина і біосфера»;

«Хімічна будова біосфери Землі і її оточення»;

«Наукова думка як планетарне явище».