В. Сухомлинський "Дівчинка та Ромашка"

Уважно прочитай текст.

Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:
– Хто там плаче під каменем?
– Це я, Ромашка, – почувся ледь вловимий голосок. – Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь...
Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну, бліду стеблинку Ромашки.
– Спасибі тобі, дівчинко, – подякувала Ромашка, виструнчившись і зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене з-під Кам'яного Гноблення.
– Як же ти потрапила під камінь? – запитала дівчинка.
– Обдурило мене Кам'яне Гноблення, – відповіла Ромашка, – коли я була маленьким насіннячком. Восени я шукала теплий куточок. Дало мені притулок Кам'яне Гноблення, обіцяло оберігати від холоду і спеки, дощу і вітру. А коли мені захотілося побачити Сонечко, воно ледве не розчавило мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.
Дівчинка приходила до Ромашки, і вони разом зустрічали схід Сонця.
– Як добре бути твоєю, дівчинко! – часто говорила Ромашка.
– А якби ти виросла в лісі або обабіч дороги? Якби ти була нічия? – запитала дівчинка.
– Я б умерла від горя,– тихо мовила Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Он та Вогняна Маківка – вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогняна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, а Маківка назустріч йому розкриває свої прекрасні пелюстки. А он та Волошка – товаришка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю.

Визнач жанр прочитаного твору.

Куди вийшла погратися маленька дівчинка?

Що почула дівчинка?

Чому плакала Ромашка?

Чи допомогла дівчинка Ромашці звільнитись від Кам'яного Гноблення?

Яким було Кам'яне Гноблення?

(Обери УСІ варіанти)

Дівчинка приходила до Ромашки зустрічати разом ...

Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь.

Встанови відповідність.