Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

поширеним

узагальнювальним

відокремленим

простим

кому

тире

двокрапку

крапки

іменником

прикметником

прислівником

займенником

кому

тире

двокрапку

крапки

Білу хату, червону калину, луги, береги − усе мені заповідано з роду до роду.

Материна любов, піклування батькове − усе докупи злилося, переплелося.

На землі, у траві, на деревах − скрізь вирує життя.

Дід розмовляв із кіньми, телятами, травами, старою грушею і дубом: усім живим.

Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки − усе миготить в очах.

І соняшники, і кукурудза, і криниця − усе вслухалося у свіжість.

Степ і лиман, озеро й море, усе закуталось у чарівний тихий світ.

Ластівки, білі лебеді й шпаки, журавлі й качки сірі − усі полинули у вирій.

Усе мене тішить: ліси й садки, озера, річки, глибокі садки.

Просинаюся і чую пісню звідусіль: з неба, з повітря, із землі.

Мова й музика мають дещо спільне: ритм, тональність, мелодію.

Я грав музику видатних митців, Верді, Бетховена, Шопена, Чайковського, Лисенка.

Діти рвали чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

У густому лісі посплітали віти дерева: дуби, берези, сосни, ялини, осика, вільха.

Турботлива бджілка з лугової веселки буде збирати мед різнобарвний: жовтий, оранжевий і золотий.

Велике зацікавлення викликають музичні інструменти − бандура, цимбали, скрипка, сопілка.

У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки, тис.

Баба Марина довгий свій вік трави сушила в хаті: м’яту, любисток, липовий цвіт.

Усе всміхалося Ганнусі: і небо, і квіти, і дерева, і озера блакитні води.

Майже одночасно все дозріло: пшениця, овес, огірки й помідори.

Рідний дім, вишні у цвіту, журлива річка й запашний луг − усе це пов’язано з образом матері.

Усе ніби поменшало й звузилося: і дорога, і гори, і стежка в березі, і круча над Россю.

Мальви, волошки, ромашки − ці та інші квіти росли біля тину.

Земля, і вода, і повітря − усе поснуло.