Узагальнення знань за темами розділу 8 "Повсякденне життя: між традиційним і модерним суспільством".

Високий рівень народжуваності.

Різке збідніння селян.

Велика кількість безробітних в містах.

Зменшення рівня смертності

«Голодна свобода».

Високий рівень народжуваності.

Різке збідніння селян.

Скасування кріпосного права.

Зменшення рівня смертності.

«Голодна свобода».

Рух за збереження традиційних цінностей і протистояння будь-яким суспільним змінам та нововведенням.

Відокремлення церкви від держави та зменшення впливу релігії на суспільне життя.

Соціальний рух за розширення прав жінок.

Художній напрямок, що намагався відобразити дійсність через призму містики та ірраціонального.

Добре освоїла грецьку мову, латину, німецьку, французьку.

Вчена-математик.

Навчалася в медичному університеті.

Авторка підручника «Стародавня історія східних народів».

Не змогла працювати в Російській імперії за фахом.

Стала символом незламності та однією з ключових постатей національного відродження.

Жінки отримували вищу плату за свою роботу.

Існувала суттєва різниця в оплаті праці чоловіків і жінок за аналогічні види робіт.

Оплата праці залишалася стабільною і не змінювалася протягом 1903–1912 років.

Сезонність робіт не впливала на розмір поденної плати.

Упродовж 1903–1912 років відбувалося поступове зростання оплати праці найманих робітників.

Діалектика.

Клерикалізм.

Позитивізм.

Екзистенціалізм.

Відмовлялися від ідеї здобути освіту, саботували навчальні заклади.

Організовували масові страйки проти імперського уряду.

Писали скарги до імператора з вимогою дозволити вищу освіту для жінок.

Виїжджали на навчання за кордон, а після повернення створювали власні курси, громадські організації та медичні заклади.

Освіта не була престижною.

Становий характер освіти та штучні бар'єри між початковою і середньою ланкою.

Повна відсутність бажання у селян навчати своїх дітей.

Висока плата за навчання у гімназіях та відсутність викладання рідною мовою.

Заборона церкви на навчання грамоти

Навчання було безкоштовним та доступним для всіх станів.

Попри імперський контроль, університети ставали центрами формування національної інтелігенції.

Університети готували технічних інженерів для заводів, повністю відмовившись від гуманітарних наук.

Викладання велося виключно українською мовою за повної фінансової підтримки імперських урядів.

Студентське середовище було осередком поширення нових громадських та політичних ідей.

Церква займалася богослужінням і не втручалася у світські справи.

Церква стала інструментом національного збереження, підтримуючи освіту, кооперацію та культуру.

Духовенство фінансувало переважно політичні партії, вважаючи, що через політику можна вирішити всі проблеми українців.

Духовенство активно впроваджувало соціальні ініціативи: створювало шпиталі, сиротинці, фінансові установи для селян.

Церква зосередила свою діяльність на протидії поширенню православної віри, всі інші питання ставила на друге місце.

Кінець XVIII ст.

Перша половина ХІХ ст.

Друга половина ХІХ ст.

Початок ХХ ст.

Прославлення витривалості американських робітників під час економічних труднощів.

Показати соціальну нерівність та несправедливість.

Демонстрація необхідності створення профспілок для боротьби робітників із нестерпними умовами праці.

Сатиричне зображення фізичного тягаря, який несе робітничий клас заради прибутку.

Філософська доктрина, яка намагається пізнати світ у його розвитку.

Ідеологія, що закликає до відокремлення церкви від держави та зменшення впливу релігії на суспільне життя.

Віра в те, що людство здатне постійно покращувати своє суспільне, економічне та моральне життя через реформи та науку.

Процес звільнення від будь-якої залежності, скасування обмежень та зрівняння у правах певних соціальних груп.

Російська імперія, Православна церква, Русифікація, «Возз’єднавчий» собор.

Євген Гакман, Митрополит, Буковина, Реформи.

Гасова лампа, Радіо, Теплохід, Водянй млин.

Обмеження прав, Софія Окуневська, Марія Склодовська-Кюрі, Наталія Кобринська.

Перша українська лікарка.

Стала лауреаткою Нобелевської премії з хімії.

Створила мережу «Народна лічниця».

Авторка повістей «Дух часу», «Ядзя і Катруся».

Навчалася і працювала в Парижі.

Дозволяється допускати жінок до роботи в секретних відділах Міністерства внутрішніх справ за умови наявності у них значного ділового досвіду.

Дозволити жінкам займатися лише некваліфікованою канцелярською роботою.

Пропонувалося запровадити гендерну рівності та надати жінкам право обіймати керівні посади.

Визнається користь жіночої праці на низько кваліфікованих посадах, проте рекомендується не допускати жінок до відповідальної розумової роботи та таємних справ.

Губернатори та вищі чиновники виступали за повну заборону жіночої праці.

Просвітяни.

Меноніти.

Єговісти.

Штундисти.

Організовував регулярні благодійні роздачі їжі та одягу.

Організовував акції мирної непокори та бойкотування державних установ.

Ініціював «Верховинську акцію» спільно з економістами для порятунку селян від бідності через розвиток промислів і кооперації.

Спробував викупити деякі поміщицькі землі за рахунок зібраних коштів з метою роздачі її селянам.

Надання автономії та державної підтримки греко-католикам.

Насильницька ліквідація церкви та примусове «возз'єднання» вірян з Російською православною церквою.

Створення спільних екуменічних шкіл для католиків і православних.

Репресії проти незгодних священників та конфіскація церковного майна.

Впровадження української мови під час богослужінь.

Товариства займалися політичною агітацією, закликали голосувати за певні політичні партії.

Діяльність кооперативів підтримувала польська адміністрація.

Створення читалень, бібліотек та господарських курсів для підвищення освітнього рівня населення.

Створення кооперативів, які покращували добробут українців.

Товариства не толерували використання нових технологій.

Швидке збагачення селян та перетворення їх на заможних фермерів.

Масова трудова еміграція селян на Далекий Схід, до Сибіру у пошуках вільної землі.

Повне зникнення сільської громади як інституту самоврядування.

Збереження економічної залежності від поміщиків через викупні платежі та відрізки.

Припинення будь-яких міграційних процесів у сільській місцевості.

Поширеність тілесних покарань у школах.

Низький рівень кваліфікації вчителів у сільських школах.

Відсутність урядового фінансування для оновлення шкільного обладнання.

Використання шкільного середовища для публічного приниження бідних учнів.