Узагальнення з розділу 3. Взаємозв'язок людини і держави

жива, наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури

людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує обов’язки, які ним покладаються.

особа, яка має правовий зв’язок із певною державою, що полягає у взаємних правах та обов’язках, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею

• розумність

• свобода

• індивідуальність

• відповідальність

• належить до постійного населення певної держави

• користується правами, наданими державою, та виконує обов’язки, покладені на неї

• користується захистом із боку держави, як правовим, так і судовим

• несе законодавчо закріплену відповідальність у разі порушення або невиконання певних рішень, а також у випадку порушення суб’єктивних прав інших осіб або невиконання власних юридичних обов’язків

включає громадянські й політичні права, які отримали назву «негативних», тобто таких, що виражають незалежність особистості від держави, позначають межі її втручання у сферу свободи людини (право на життя, недоторканність житла, виборче право тощо).

стосується соціальних, економічних і культурних прав, що були закріплені в міжнародно­правових документах і конституціях багатьох держав до середини XX ст. Цю групу прав інколи називають «позитивними».

належать солідарні або колективні права, існування яких пов’язане з глобальними проблемами людства та які належать більшою мірою націям, народам чи територіальним громадам, ніж окремим особам (право на мир, на безпечне довкілля, на самовизначення, на місцеве самовряду вання тощо)