Узагальнення вивченого за рік

Тільки складними.

Тільки простими неускладненими.

Різними за своєю структурою.

Тільки простими ускладненими.

Міркування.

Розповіді з елементами опису.

Розповіді.

Опису.

Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв’язки.

Тропікогенний рід лататтєвих з’явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні.

Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду.

Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних.

шість самостійних частин мови і чотири службових;

шість самостійних частин мови, дві службових і дві особливих.

п’ять самостійних частин мови, чотири службових і одна особлива;

п’ять самостійних частин мови, чотири службових і одна особлива;

Яке це щастя, коли стіл довгий і тісно за ним від рідні.

Якби свині крила, вона й небо б зрила.

А як вечір срібними човнами пропливе між парами в саду, над твоїми чистими думками зіркою щасливою зійду.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям.

чотири години п’ятнадцять хвилин

п’ятнадцять хвилин п’ятої

шістнадцять п’ятнадцять

четверта година п’ятнадцять хвилин

п’ятнадцять хвилин після чотирьох

двоє разів

півтори доби

одна третя сторінки

п’ять з половиною тонн

дві цілі і одна сьома метра

со..нце, щас..ливий, очис..ний, зап’яс..ний

радіс..ний, мес..ник, бороз..на, ім..ла

с..латися, гус..нути, хвас..нути, кож..ний

доблес..ний, невіс..ці, президен..ський, блис..нути

цілісний, кістлявий, затиснути, вискнути

доблесний, ад’ютантський, совісний, брязнути

роз’їздний, власний, пискнути, почесний

корисливий, провісник, жалісний

Вітер в гаї не гуляє — вночі спочиває.

Кожна деревина має свій образ: ось цей в’язистий граб нагадує вузлуватого й міцного дядька Семена.

Кузька задки виборсався з-під порога, оглядівся й завмер од переляку: край розсадника, високо підкидаючи землю довгим писком, рився величезний вепр.

Такі в них порядки: одні сплять, інші мурашник сторожують.

Коні шарпалися з рук хропли видно зачули Сіроманця.

Сонце не пекло вже тільки гріло ласкаво вітрець ніде не прокидався ні один лист не ворушився.

Життя тут просте й жорстоке побут суворий стихії лютують цілорічно в людини немає помічників самі лиш супротивники вороги.

А скрізь на обрії небо було чисте й голубе лише де-не-де лежали на ньому золотаві хмарки.