УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК У ЛЮДИНИ

2

21

22

6

Мозаїчний принцип будови кодувальної частини;

Відсутність інтронів;

Наявність функціональних та нефункціональних послідовностей ДНК;

Надлишковість нефункціональних послідовностей ДНК.

темна емаль зубів;

гемофілія;

пряме волосся;

зелені очі.

ядерною ДНК;

мітохондріальною ДНК;

пластидною ДНК;

усі відповіді вірні.

Визначення точної послідовності нуклеотидів у молекулах ДНК кожної хромосоми.

Встановлення призначення усіх нефункціональних частин геному.

Одержання генетичних карт хромосом з інформацією про наявність та розташування генів, а також про те, як гени визначають ті або інші ознаки організму.

Виокремлення класу генів-«перемикачів» — ділянок ДНК, що вмикають або вимикають у клітинах певні гени.

Діагностування та лікування спадкових хвороб людин.

Створення трансгенних рослин і тварин.

Виявлення генів, що визначають схильність до алкоголізму, наркоманії.

Розвиток філогенетичних досліджень у систематиці й еволюційній біології.

Гени та регуляторні послідовності.

Повтори та вірусна ДНК.

Ферменти та гормони.

Транспозони та псевдогени.

Є ділянками ДНК, які здатні до самостійного пересування та розмноження в межах геному.

Не містять регуляторних послідовностей, тому не можуть відтворити свою інформацію.

Частіше за все виникають шляхом зворотної транскрипції молекул РНК.

Їх можна розглядати як внутрішньоклітинних паразитів.

ямки на щоках;

колір шкіри;

ступінь розумового розвитку;

ямка на підборідді.