Ускладнене речення: звертання, вставні слова, словосполучення, речення

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

першому

третьому

четвертому

п’ятому

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

Розв'язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.

Зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю, Нехай я вийду на вулицю.

Зеленая, дібровонько, Чого так рано спустошена, Трава на сіно покошена?

Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.

Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди моє дівування та й занесете?

Буває часом перебіжить дорогу листя.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.

Становище здавалося не таким скрутним.

Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою.

Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик).

Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуріненко).

Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде (Панас Мирний).

А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко).

За теорією Ч. Дарвіна було знято кілька цікавих науково-популярних фільмів.

За теорією Ч. Дарвіна тривалий час уважно слідкували науковці в Кембриджі.

За теорією Ч. Дарвіна головною рушійною силою еволюції є природний добір.

За теорією Ч. Дарвіна з’явилися й інші пояснення чинників еволюції видів.