Ускладнене речення. Однорідні члени речення.

А За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Б То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Д У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

А Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Б Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.

В І Волги плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.

Г І день, і ніч, і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шехерезаду.

Д Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста.

А Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер

А Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.

Б Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

В Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою

Г Люблю твій малиновий усміх і святкову розкрилєність барв.

Д Радіти і садок, і поле, і долина.

А Обов’язковість, уважність — риси успішних людей.

Б Ховає час печать і сум за грати.

В Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Г Очі їхні — любов та благання.

Д І сну нема, і спокою немає.

А Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Б Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

В Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Г Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

Д А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

А Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

Б Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.

В А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.

Г Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.

Д Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.

А Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

Б Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

В Їхав, їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.

Г На Колимі запахло чебрецем, і руто-м’ятою, і кропивою.

Д А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату?

А У принишклих полях і луках ще лежить сніг.

Б То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

В Боєць не сказав прокричав ці слова.

Г Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами!

Д Тече вода в синє море та не витікає.

А Ніч була хоч і зоряна але темна.

Б Я живу не так собою як тобою.

В Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

Г Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.

Д Людина птиця і бджола люблять погожу днину.

А І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

Б Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м’ясо.

В І холод і голод оселилися в Чінчиній хаті.

Г Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

Д І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

А То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

Б Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

В Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.

Г І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

Д І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.