«Урок дружби» М. Пляцковський
Жили два горобця: Чік і Чірик. Одного разу Чіку прийшла посилка від бабусі. Цілий ящик пшона. Але Чік про це ані слова не сказав своєму приятелеві.
"Якщо я пшоно роздаватиму, то мені нічого не залишиться", - подумав він. Так і склював всі зернятка сам. А коли ящик викидав, то кілька зерняток все ж випало на землю.
Знайшов ці зернятка Чірик, зібрав в пакетик акуратно і полетів до свого приятеля Чіка.
- Здрастуй, Чіку! Я сьогодні знайшов десять зерняток пшона. Давай їх поділимо порівну і склюємо.
- Не треба... Навіщо?.. - став відмахуватися крильцями Чік. - Ти знайшов - ти й їж!
- Але ж ми з тобою друзі, - сказав Чірик. - А друзі всі повинні ділитися. Хіба ж не так?
- Ти, мабуть, правий, - відповів Чік. Йому стало дуже соромно. Адже він сам склював цілий ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодної зернини. А зараз відмовитися від подарунка приятеля - це означає образити його. Взяв Чік п'ять зерняток і сказав:
- Спасибі тобі, Чірик! І за зернятка, і за урок... дружби...