Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

Катеринослав;

Харків;

Одеса;

Полтава.

Херсон;

Миколаїв;

Маріуполь;

Одеса.

1806-1812 рр.;

1810-1812 рр.;

1825-1826 рр.;

1846-1847 рр.

Київська, Чернігівська, Харківська;

Катеринославська, Чернігівська, Подільська;

Волинська, Катеринославська, Подільська;

Чернігівська, Подільська, Таврійська.

«Енеїда» Івана Котляревського;

«Малоросійські пісні» Михайла Максимовича;

«Історія Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського;

«Історія України-Русі» Михайла Грушевського.

1806-1812 рр.;

1810-1812 рр.;

1825-1826 рр.;

1847-1848 рр.

Союз благоденства;

Північне товариство;

Південне товариство;

Товариство об’єднаних слов’ян.

машинобудівний;

цукровий;

чавуноливарний;

мідяний.

російсько-турецької війни 1787-1791 рр.;

російсько-турецької війни 1806-1812 рр.;

російсько-французької війни 1812 р.;

російсько-турецької війни 1828-1829 рр.

адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення;

нехтування відмінностями національного походження та історичних традицій;

сприяння заселенню українських міст винятково українцями;

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

початок промислового перевороту;

панування фабрично-заводського виробництва;

будівництво перших залізниць;

уповільнення зростання чисельності міського населення;

поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

П. Пестель;

С. Муравйов-Апостол;

Т. Шевченко;

В. Капніст.

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд тощо;

дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних трактатів і художніх творів;

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

«Малоросійське товариство»;

Товариство об’єднаних слов’ян;

Кирило-Мефодіївське товариство;

«Південне товариство» декабристів.

Волинська;

Київська;

Катеринославська;

Полтавська;

Харківська;

Чернігівська.

інтенсивний шлях розвитку сільського господарства;

зменшення визиску селянства та його майнового розшарування;

збереження кріпосницьких відносин;

домінування поміщицького землеволодіння;

панування натурального господарства;

наростання антикріпосницьких виступів;

завершення промислового перевороту.

Катеринославська;

Київська;

Волинська;

Подільська;

Полтавська;

Харківська.

побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі;

створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею - «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»;

поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких - Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові;

утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська;

знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних шкіл;

налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом;

писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва;

готувалися до організації збройного повстання в Україні;

розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації;

заснували перший український професійний театр.

Львові;

Бориславі;

Перемишлі;

Чернівцях.

видобутку та переробці нафти;

сільському і лісовому господарствах;

кооперативному русі;

промисловому виробництві.

Одесу і Балту;

Київ та Одесу;

Львів і Броди;

Львів і Перемишль.

Іван Франко;

Юліан Бачинський;

Михайло Грушевський;

Євген Левицький.

швидкі темпи розвитку машинобудівної, металургійної, залізорудної промисловості;

регіон був ринком збуту для товарів, вироблених сусідніми (більш розвиненими) промисловими регіонами;

промисловий переворот завершився в 70-ті рр. 19 ст.;

створення, за підтримки уряду, першого в Україні цукрового синдикату.

75 % земельних площ засівалося цукровими буряками;

найрозвинутішою й технічно найбільш оснащеною галуззю було лісозаготівельне виробництво;

посилення соціального гніту, наростання антикріпосницьких виступів;

відсутність великого поміщицького землеволодіння та аграрного перенаселення.

«Народна торгівля»;

«Сільський господар»;

«Дністер»;

«Віра».

А

Б

В

Г

пропагування ідей російських слов’янофілів;

намагання запровадити штучне «язичіє»;

заснування політичної організації «Народна рада»;

захоплення соціалістичними ідеями.

відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

вихід брошури Ю. Бачинського «Україна ірредента»;

перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове;

заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»;

внесення до програми партії положення про боротьбу за соціальне визволення робітництва і селянства.

зростання панщини, виконання повинностей за право користування лісами та пасовищами;

малоземелля, нерозвинена промисловість і демографічний вибух;

нестача робочої сили в містах, кріпацька залежність селян від поміщиків;

ліквідація поміщицького землеволодіння, завершення промислового перевороту.

видання першої книги сучасною українською літературною мовою;

створення першої самостійницької організації - «Братства тарасівців»;

відкриття у Львівському університеті першої кафедри української мови;

створення першої української політичної партії;

проголошення ідеї політичної незалежності України.

М. Грушевський, І. Франко, Ю. Романчук, К. Левицький;

І. Франко, М. Павлик, С. Данилович, Є. Левицький;

М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський;

Ю. Романчук, О. Огоновський, В. Нагірний.

успадкувавши національно-визвольні ідеї «Руської трійці» й Т. Шевченка, у культурницькій діяльності обстоювали самобутність українського народу;

створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда»;

пропагували ідеї російських слов’янофілів, прагнули запровадити «язичіє» (суміш старослов’янської, російської, української, почасти польської мов);

створена ними 1870 р. громадсько-політична організація «Руська рада» претендувала на роль провідника українського народу Галичини;

лідери - О. Духнович, А. Добрянський, І. Наумович;

створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні, поширюючи вплив на селян.

відкриття у Львівському університеті кафедри української мови;

проведення першого з’їзду діячів української культури, науки і освіти;

відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

видання першої у Львові газети українською мовою - «Зорі Галицької»;

перетворення літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності;

поява низки урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширення вжитку української мови в державних установах.

завершення промислового перевороту в 60-х рр. 19 ст.;

домінування залізорудної та машинобудівної промисловості;

виробництво й первинна обробка сировини;

зростання видобутку нафти;

відсутність великої фабричної промисловості;

належність промислових підприємств українським капіталістам.

занепад сільського господарства, яке ґрунтувалося на праці закріпаченого селянства;

боротьба навколо проблеми сервітутів (використання лісів і пасовиськ);

розвиток потужного цукробурякового виробництва;

еміграція селян до Канади, США, Бразилії тощо, зумовлена нестачею землі;

виникнення фінансово-кредитних і кооперативних установ задля підтримки селянських господарств;

зростання ролі краю як «європейської житниці» та відсутність великих поміщицьких земельних маєтків.

один з лідерів українського руху; його поема «Мойсей» стала маніфестом національної ідеї;

автор близько 5000 праць різних жанрів, зокрема соціально-психологічних та історичних повістей;

один з провідників «нової ери», ініціатор переїзду М. Грушевського до Львова;

ініціатор створення та голова громадсько-політичного товариства «Народна рада»;

один із засновників і головних ідеологів Русько-української радикальної партії;

аргументував ідею політичної незалежності України у праці «Україна ірредента».