Українські землі у складі Румунії

Румунський уряд не розвивав економічно новоприєднані території, а навпаки, збережене промислове устаткування вивозив у центральні регіони Румунії

Румунія втручалася у економічні справи нових територій, змушуючи їх приєднатися до румунської економічної системи.

Румунський уряд ігнорував економічні потреби нових територій, зосереджуючись лише на власному розвитку.

Економічна криза не мала впливу на Румунію.

Румунія вивела свою економіку з кризи без втрат.

Економічна криза суттєво пошкодила Румунію, призводячи до зменшення економічної активності, безробіття та збільшення соціальної напруги в країні.

Підприємства зазнали мінімальних втрат і продовжили свою діяльність без перешкод.

Кількість промислових підприємств зменшилася майже наполовину та на чверть відповідно.

Багато промислових підприємств зазнали фінансових труднощів і змушені були зменшити виробництво або закрити діяльність.

Аграрна політика уряду будувалася відповідно до соціально-економічних умов різних українських земель.

Підтримка малих фермерських господарств.

Аграрна політика спрямовувалася на створення монополій у сільському господарстві.

Уряд підтримував розподіл землі серед місцевих селян.

Уряд дозволяв селянам вільно вибирати власні земельні ділянки.

У Бессарабії встановлено високі викупні платежі, а на Буковині обмеження на власність поміщиків до 250 га.

Поміщики втратили всю свою земельну власність.

Земля була передана у власність державі.

У поміщиків відібрали (з викупом) третину земельного фонду.

Позбавлення поміщиків права володіння землею.

Селяни на Буковині мали тільки 47% сільськогосподарських угідь, рештою володіли поміщики, церква, держава.

Заборона передачі землі у спадщину.