Українські народні музичні інструменти

Трембіта. Народний духовий  музичний інструмент, рід дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи обгорнутої березовою корою. Довжина до 3 м, діаметр 30 мм, збільшується у розтрубі. Трембіта поширена у східній частині Українських Карпат, зокрема на Гуцульщині.

Волинка (коза). Народний духовий  музичний інструмент, який роблять з козячої шкури, звідки й походить його назва. Зі злупленої з тварини шкури роблять мішок, вивертаючи шкуру шерстю усередину. У цей мішок вставляються трубки, одна для надування повітря (сисак), інші для утворення звуку.

Сопілка. Народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок.

Сурма. Старовинний український народний духовий інструмент, пряма трубка з подвійною тростиною, виготовлена з дерева. Цей інструмент з різким сильним звуком відомий і як скомороший атрибут, і як військовий сигнальний та козацький закличний інструмент.

Літаври (тулумбас). Народний ударний інструмент у вигляді металевих, часто мідних, казанів, затягнутих шкіряною мембраною, по якій вдаряли дерев’яним молотком. Був невід’ємною частиною побуту козаків Запорізької Січі. Ним скликали раду козаків чи старшин, повідомляли про загрозу ворожого нападу,.

Деркач. Народний шумовий інструмент, звук видобувають обертанням. Роблять його із пластинок дерева твердої породи, потім встромляють в дерев’яний стрижень та обертають.

Бубон. Народний ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки— брязкальця

Тарілки. Народний ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку. Інструмент являє собою два диски, викувані зі спеціального сплаву, в основі якого лежить мідь, латунь, і бронза. Використовують тарілки різної величини: малі - (25—35 см), середні - (37—45 см), великі (47—60 см), а також різної товщини.

Бугай. Народний ударний музичний інструмент, який за тембром нагадує ревіння бугая. Невеличка діжечка, в якій верхній отвір обтягнуто шкірою. До шкіри в центрі прикріплено пучок конячого волосся. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся і залежно від того, де зупиниться рука, змінюється висота звучання.

Торохкало. Народний ударний інструмент у вигляді двох співударних пластин (дощок).  Під час помаху дощечки ударяють одна об одну і утворюється досить гучний звук.