Україна за гетьманування Івана Виговського

І. Виговський був генеральним писарем Богдана Хмельницького. Правдиве твердження, чи ні?

Руїна — громадянська війна, що розгорілася в Україні в 1648-1654 рр. між новою старшинською верхівкою,з одного боку, і збіднілим козацтвом, селянством і міщанством — з іншого боку, і супроводжувалася втручанням у внутрішні справи України імперських сусідів і міжусобним протистоянням старшинських угруповань. Правдиве твердження, чи ні?

Незадоволенням народу наприкінці 1657 р. скористалися опозиційні старшини, очолені полтавським полковником .....?..... і запорозьким кошовим отаманом Яковом Барабашем.

Дата укладення Гадяцької угоди між Польщею та Україною.

Наприкінці березня 1659 р. 100-тисячна московська армія під проводом князів Трубецького, Ромодановського й Пожарського виступила з Путивля на завоювання України. 20 квітня її просування зупинив ніжинський полковник......?.......

В якому місті було укладено договір про військово-політичний союз із Швецією 25 жовтня 1657 р.?

На якому із портретів невідомого художника зображенний гетьман Іван Виговський?

Якими були умови Гадяцької угоди між Польщею та Україною? (три правильні відповіді)

Конотопська битва

«У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, і жах напав на Москву. Удар був тим важчим, бо був несподіваним!.. Трубецькой, на котрого покладали найбільше надій, муж на війні щасливий і ворогам страшний, згубив таке величезне військо! Після здобуття стількох міст, після здобуття литовської столиці, царська столиця Москва тепер затремтіла за свою власну безпеку: з наказу царя люди всіх станів поспішили на земляні роботи для укріплення Москви. Сам цар з боярами раз у раз приходив дивитися на ці роботи. Мешканці околиць із своїми родинами й майном наповнили Москву, поширилися чутки, що цар виїздить за Волгу, за Ярославль», — писав російський історик С. Соловйов.

Завдання:

1. Про наслідки якої історчної події йдеться в документі.

2. Роки історичної події

3. Чисельність армій

4. Результат

Рівноправними бачив відносини України й Польщі познанський воєвода Я. Лещинський: «Що досі з ними не прийшли до згоди, не козаки, а ми винні, бо дивилися на них згорда, не як на людей — не то що, як на нерівних нам, але не вважаючи їх за людей! Та Бог показав, що це такі ж люди, як і інші, покарав нашу пиху, і тепер вони варті великої пошани — що так завзято стояли за свої вольності, що годилися радше погинути, ніж жити без свободи. Ми стали нижчими від них, бо вони билися за свободу, а ми за своє безсиле панування ... Нехай буде з ними така унія, як литовська; нехай один нарід над другим не має ніяких окремих прав, бо тільки законно унормованими відносинами тримаються держави, а вивищення одного народу над другим приносить безлад».

• Як ви вважаєте, чи багато однодумців було в Я. Лещинського в Польщі серед політичної верхівки?