«Україна в умовах десталінізації 50-60 ті роки ХХ століття»

пшеницю,

картоплю,

кукурудзу,

сою.

на ХІХ з’їзді;

на ХХ з’їзді;

на ХХІ з’їзді;

на ХХІІ з’їзді

обидва варіанти правильні;

тільки перший варіант правильний;

тільки другий варіант правильний;

обидва варіанти неправильні.

однопартійна;

багатопартійна;

безпартійна;

двопартійна.

В. Стус;

В. Чорновіл;

І. Дзюба;

В. Симоненко

обидва варіанти правильні;

тільки перший варіант правильний;

тільки другий варіант правильний;

обидва варіанти неправильні.

Ефемізм, ярлик, який за радянських часів застосовувався для навішування на будь-які прояви національної свідомості українців;

Ідеологія так званого світового громадянства, яка дає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне – національним проблемам;

Указує на відновлення в правах, доброго імені людини, що була незаконно засуджена;

Соціально-політична діяльність, яка, нехтуючи об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними бажаннями й довільним рішенням осіб, які її здійснюють.

у Харкові;

у Дніпропетровську;

у Кривому Розі;

у Ворошиловграді

органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств у рамках Ради економічної взаємодопомоги;

організації, які керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції в Україні;

державні органи, які здійснювали укрупнення колгоспів, продаж їм техніки машино-тракторних станцій (МТС);

органи державного управління, утворені за територіальним принципом, які керували промисловістю в межах економічних адміністративних районів.

І. Драч, Л. Танюк;

Л. Танюк, В. Симоненко

Л. Костенко, В. Симоненко;

В. Симоненко, Т. Яблонська

ліквідація системи ГУЛАГу (ГУТАБу), амністія та реабілітація незаконно засуджених;

ліквідація монополії КПРС на владу, передача влади З’їзду народних депутатів СРСР;

розширення прав та повноважень республік в адміністративно-політичній, фінансовій, матеріально-технічній сферах;

лібералізація державної політики щодо церкви, розширення мережі церковних громад;

реформи силових відомств та впровадження в їх діяльності принципу законності;

реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій.

ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва;

впровадження державних позик і збільшення присадибних ділянок колгоспників;

створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування;

заборона робітникам та службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи.

процес десталінізації дозволив діячам культури творити без обмежень та висловлювати в своїх творах ідеї, які є несумісними з комуністичною ідеологією;

«Відлига» дала змогу багатьом діячам української культури почати реалізовувати свої таланти, але не всі їхні твори могли стати надбанням суспільства, оскільки існуючий режим забороняв будь-які відхилення від офіційної ідеології;

попри десталінізацію, українська культура зазнала нового погрому, а визначні її діячі зазнали репресій і переслідувань;

оскільки десталінізація відбувалася в чітко визначених межах, під пильним контролем партійно-державного апарату, то про появу талановитих творів не могло бути і мови.

сприяло русифікації системи освіти в УРСР;

не відповідало Закону «Про мови в УРСР»;

створювало умови для дискримінації російської мови;

відновлювало практику політики «коренізації» 20-х років ХХ століття.

десталінізація дала новий поштовх збройній боротьбі УПА;

десталінізація дала поштовх до формування багатопартійної системи в УРСР;

в роки десталінізації реабілітація майже не поширювалася на діячів українського національно-визвольного руху;

в роки десталінізації була законодавчо відновлена державна політика українізації, що відбувалася в 20-ті роки ХХ століття.

лібералізацією суспільно-політичного і духовного життя;

збільшенням фінансування культури та народної творчості;

відновленням творчих контактів українських митців з діаспорою;

поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

була причиною «застою»;

була проявом кризи радянської моделі розвитку;

стала приводом до розпаду СРСР;

була проявом появи проблеми міжнаціональних відносин в СРСР.

В. Стуса;

І. Дзюби;

В. Чорновола;

Л. Лук’яненка