період в історії СРСР 1953—1964 рр., який характе-
ризується спробами М. Хрущова реформувати радянську модель
розвитку, відмовитись від найбільш одіозних проявів сталінського
режиму.
докорінна, якісна зміна ви-
робництва і продуктивних сил, що базується на значному приско-
ренні темпів науково-технічного прогресу, підвищенні кваліфікації
інженерів і робітників, покращенні умов праці та ін.
нове суспільство, провідна роль у якому належала науці, теоретичним та експериментальним інститутам.
покоління української інтелігенції (митців, письменників, науковців), що активно заявило про себе в 1960-ті роки під час хрущовської «відлиги». Вони відстоювали права людини, свободу слова та розвиток національної культури, мови й мистецтва через ненасильницький спротив
процес ліквідації найбільш одіозних проявів сталін-
ського режиму.
політичний феномен, що виникає у випадку, коли який-небудь лідер (глава держави) підноситься над своїми колегами до такого становища, коли йому приписуються всі досягнення на-
роду й партії, але жодна з поразок чи провалів. Подібне становище
досягається шляхом широкомасштабної пропаганди.
соціально-політична діяльність, яка, нехтуючи
об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними
бажаннями й довільним рішенням осіб, які її здійснюють.
система управління, за якої частина функцій
центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування,
розширення прав низових органів управління.
Постіндустріальне суспільство
державний орган, який здійснював управління до-
рученою йому галуззю промисловості (до 1962 р. будівництвом
у межах економічних адміністративних районів). Створені в 1957 р.,
ліквідовані в 1965 р. На території УРСР спочатку було створено 11,
потім збільшено до 14, а згодом зменшено до 7.
пом'якшення політичного режиму, вільнодумство
відновлення в правах, відновлення доброго імені.
інакомислячі люди, що не поділяють панівної ідеології
Науково-технічна революція (НТР)