Україна в період системної кризи Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Дисиденти.

З якої книжки взято уривок? «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любить її, з гордістю говорить: “моя Україна”, “наша Україна”. І це цілком природно і закономірно. Тут ми народилися, виросли як громадяни, будівники комунізму... Нинішня наша Україна за рівнем і обсягом промислової продукції — це майже шість довоєнних Україн... По багатьох найважливіших показниках, у тому числі і по обсягу промислової продукції та капіталовкладеннях, Україна досягла рівня, який мав увесь Радянський Союз напередодні Великої Вітчизняної війни».

Про які процеси в УРСР ідеться?

«Після валуєвських указів чорніших часів для мови українського народу не було ж! І перший нищитель мови — він, Щербицький. З садистською послідовністю виганяє українську мову з усіх нарад, установ, вузів, із радіо; в школі за викладання російської мови встановив учителям надбавку в 15 рублів, чи то пак 30 срібляників. Як я в ньому помилявся! Як уся наша інтелігенція співчувала йому, коли, потовчений Хрущовим, він у вишитій сорочечці скаржився нам, який він нещасний...» (Олесь Гончар).

Який високопоставлений партійний функціонер в УРСР на початку 1970-х років ініціював ідеологічні "чистки" в галузі історичної науки, що призвело до ліквідації низки наукових збірників та переслідування істориків?

«Йому належала партія “першої скрипки” в організації “чистки” в галузі історії та споріднених із нею наук. Уже наприкінці 1972-го розглядалась “справа Інституту археології”. Зокрема, їхня вина полягала у тому, що вони не висвітлювали “зв’язок київських матеріалів з пам’ятками Північно-Східної Русі”. ...Ситуація, яка склалася після маланчуківських “чисток” в українській історичній науці, була близька до катастрофи. У 1972—1973-х роках припинили своє існування такі збірники: “Історичні джерела та їх використання”, “Історіографічні дослідження в Українській РСР”, “Минуле і сучасне Буковини”, “Український історико-географічний збірник”, “Середні віки на Україні”, “Київська старовина”. Багато вже готових історичних праць не побачили світу» (Ярослав Грицак. «Нарис історії України»).

Радянський генерал-майор, правозахисник. Перебував у радянських тюрмах, таборах і божевільнях. Член-фундатор Московської Гельсінської групи, підписав більшість її документів, що побачили світ у 1976—1977 рр. Один із засновників Української Гельсінської групи.

Поет-шістдесятник. Дебютував збіркою «Тиша і грім» (1962 р.), згодом у Мюнхені вийшла його друга збірка «Земне тяжіння»(1965 р.). Помер у Черкасах на 29-му році життя. Його творчість порівнювали за глибиною страждання та щирості з поезією Т. Шевченка.

Про кого йдеться: "У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Засновник та редактор «Українського вісника», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався у президенти України. Разом з Василем Стусом та Іваном Дзюбою узяв участь у прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у вересні 1965-го. Під час якої відбулася акція протесту щодо незаконних арештів української інтелігенції."

Укажіть факти біографії видатного політика, зображеного на фото.

На фото зображено

На якому фото зображено автора праці «Інтернаціоналізм чи русифікація»:

На фото зображено видатного українського

Про кого йдеться? "Радянський генерал-майор, українець, правозахисник.

Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів.

У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках».

Видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників, автор поетичних збірок «Протуберанці серця», «Корінь і крона», «Соняшник» тощо; сценаріїв фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест», «Пропала грамота»; перший голова Народного Руху України (1989), Герой України (2006).

Український композитор і поет. «Я піду в далекі гори»,«Червона рута»,«Водограй». Повішений у Брюховецькому лісі. Герой України

Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор»

Історик, археолог, громадський діяч. 1966 р. – «Приєднання чи воз'єднання». Переконаний захисник української мови. Звинувачував Москву в антиукраїнській політиці, нищенні пам’яток історії та культури, русифікації.

Український поет, літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», помер у таборі для політв’язнів, автор поетичної збірки «Дорога болю», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Як називається дана картина?

Хто є автором даної картини?

В якому стилі написана дана картина?

Оберіть пам’ятник, який належить до робіт В.Бородая?

Оберіть роботу, написану в стилі соціалістичного реалізму?

Оберіть культову споруду, з якою пов’язаний твір О.Гончара "Собор".