Україна в міжвоєнний період: модернізація, терор та боротьба за державність

Масові повстання селян проти радянської влади.

Гостра хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр., спричинена небажанням селян здавати хліб за заниженими цінами

Необхідність термінового фінансування виборчої кампанії до Рад.

Вимога іноземних інвесторів збільшити експорт зерна.

Справа була сфабрикована органами ОДПУ за наказом Сталіна.

Обвинуваченими були інженери та господарники вугільної промисловості Донбасу

Підсудні мали на меті довести перевагу ринкових методів управління над командною економікою

Спеціалістів звинувачували у «шкідництві» та зв’язках із закордонними капіталістами

Встановлення однакових цін на промислову та сільськогосподарську продукцію.

Державне субсидування сільського господарства за рахунок прибутків заводів.

Встановлення штучно завищених цін на промислові товари та занижених — на сільськогосподарську продукцію

Повна відмова від грошового обігу в межах колгоспів.

Стрімке зростання реальної заробітної плати та добробуту.

Запровадження карткової системи продажу хліба та дефіцит товарів широкого вжитку

Масова приватизація дрібних підприємств робітниками.

Скорочення чисельності робітничого класу через репресії.

Надання районам додаткової техніки для прискорення жнив.

Посилення пропаганди «світлого майбутнього» серед селян.

Повна ізоляція сіл збройними загонами та вилучення всіх продовольчих і насіннєвих запасів

Організація масового примусового виїзду селян на роботу до міст.

Сприяння науковій діяльності Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

Дискредитація та фізичне знищення української гуманітарної інтелігенції

Підготовка до надання Україні реальної державної незалежності.

Боротьба з корупцією в апараті Комуністичної партії.

Бажання розширити права українських шкіл та кооперативів.

Радикалізація українського національного руху та саботажні дії членів ОУН/УВО

Вимога Ліги Націй щодо приборкання польських націоналістів.

Початок Татарбунарського повстання на Волині.

Підписання Ризького мирного договору.

Мюнхенська конференція

Вступ польських військ на територію Галичини.

Надання Галичині статусу міжнародної території Радою послів Антанти.

Вільний розвиток національних традицій без жодних обмежень.

Використання національних мов лише як інструменту для поширення комуністичної пропаганди та доктрини

Пріоритет національних інтересів над класовими в усіх видах мистецтва.

Повну відмову від української мови на користь російської.

Селяни отримали можливість вільно обирати місце проживання.

Селяни фактично були «прикріплені» до колгоспів, оскільки їм паспортів не видавали

Кожен колгоспник отримав право на безвізовий виїзд до Польщі.

Паспорти стали обов’язковою умовою для отримання трудоднів.