Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] (
прослухати)) — держава, розташована в Східній та в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, держава-правонаступниця Української Радянської Соціалістичної Республіки[5][6], Союзу Радянських Соціалістичних Республік[5][6] та одночасно — Української Народної Республіки, Гетьманщини, Королівства Руського та Київської Русі. Площа становить 603 548 км²[7] населення за оцінкою держслужби статистики складає 41 млн 743 тис 900 осіб станом на 1.08.2020 (без врахування окупованого Криму). Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі.[8] Межує з Білоруссю на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією та Молдовою — на південному заході, Росією на сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азовським морями.
На сучасній території України відомі поселення багатьох археологічних культур, починаючи з доби палеоліту — мустьєрської, гребениківської, кукрецької, трипільської, середньостогівської, ямної, бойових сокир, чорноліської тощо. В античні часи на території України виникли державні утворення скіфів, давньогрецьких колоністів, готів, але відправним пунктом української слов'янської державности й культури вважається Київська Русь IX—XIII століть[9]. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство XIII—XIV століття[9]. Воно було поглинуте сусідніми Литвою та Польщею, об'єднаними з XVI століття у федеративну Річ Посполиту.
Формування новітньої української нації активізувалося під час визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої[9][10]. Результатом війни стало утворення в Подніпров'ї козацької держави. Через міжусобиці вона після 1667 р. опинилася розділеною між Річчю Посполитою та Московським царством. У XVIII столітті, після приєднання до Російської імперії більшости українських земель, місцева автономія була поступово ліквідована імперським урядом.