Тире між підметом і присудком

Оксана ... заміжня.

Кохати ... радість дарувати.

Цьогоріч ми ... випускники.

Кров ... не водиця, проливати не годиться.

Мій брат ... не лікар.

Два на чотири ... вісім.

Мама ... щаслива.

Він ... справжній друг.

Мій батько ... волонтер.

Погода ... осіння.

Остап ... мій рідний брат.

Найвищий результат ... скласти НМТ на 200.

Егоїзм ... першопричина раку душі.

Душа моя ... переповнена радістю.

Пісня й праця ... великі дві сили.

Грати словом ... долею грати.

Доросла пам'ять ... то уже не слайди.

Кров .. не вода, а серце ... не камінь.

Ми ... захисники природи.

Сашко ... не ворог, а справжній друг.

Я ... син простого лісоруба.

Туман ... мов сизий дим.

У небі місяць ... як млинове коло.

Травень ... вічний єретик.

Ніч ... наче озеро в берегах неба.

Дівчина ... мов квітка.

Зроду-віку я ... син України.

Звеличення чужого ... це приниження свого.

Я ... до десятого коліна українець.

Брат ворога ... не брат козакові.

П'ять і п'ять ... десять.

Нічне повітря ... густе й вогке.

Колоски пшениці ... наче золото.

Слово .. не значок.

Струмок ... наче річечка.

Мова ... перлина душі.

Зневажить рідну мову ... то найнижче рабство.

Лиш любов ... як у серці багнет.

Ліс осінній ... це диво правдиве.

Твої очі ... два озерця.

Шість у квадраті ... тридцять шість.

Час ... добрий лікар.

Ми ... власники сплюндрованих святинь.

Життя прожити ... не поле перейти.

Хмари в небі ... мов синя шаль.

Почуття ... великі й глибокі.

Ми ... не безліч стандартних "я".

Поезія ... це завжди неповторність.