ТКР "Відокремлені члени речення"

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений білим інеєм.

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

Ягід навколо, зокрема дикої малини, була сила-силенна.

Коні, гризучи й штовхаючи одне одного, сахнулись од пострілу в куток.

Шептало й собі змушений був штовхатись і лізти наперед у тісняву.

І можна досхочу тішитися уявою, що це він, білий кінь, жене всіх до водопою.

Його грива, осяяна сонцем, вигідно виблискувала і додавала чарівності образу.

Втрапив на вкочену колесами лугівку, копита відбивали чіткий ритм, і, роздратований тим ритмом, він навмисно прискорював біг, наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.

Втрапив на вкочену колесами лугівку, копита відбивали чіткий ритм, і, роздратований тим ритмом, він навмисно прискорював біг наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.

Втрапив на вкочену колесами лугівку, копита відбивали чіткий ритм, і роздратований тим ритмом, він навмисно прискорював біг, наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.

Втрапив на вкочену колесами лугівку, копита відбивали чіткий ритм, і роздратований тим ритмом він навмисно прискорював біг, наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.