Тести "Складнопідрядне речення"

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

П’яно чарує шелест пшениці, що преплітається з дзвониками та берізко.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

В важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі.

Вони жли так, начебто гойдалися на кониках з дитячого майданчика.

На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Вже люди, певне, від тієї пори тут не живуть, як з раєм попрощались.

Вони танцювали доти, доки зовсім потомились.

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять.

Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали.

Хоч їдеш у гостину, а хліба бери в торбину.

Вже над серпнем вересень глузує, де він дня шматочок загубив.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне.

Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить.

Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну й життя.

Часом Десна розливалася так пишно,що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

Та довгий ще мені пройти судилось, щоб молодість догнати, заблукану в полях.

Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки.

Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув його од берега й тоді скочив.

Пісня і праця - великі дві сили!

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.