Зображення Ісуса Христа, Богородиці та святих, якому християнська церква приписує священний характер
Тимчасово залежний селянин, який уклав з феодалом договір – «ряд» - на виконання певних робіт
Господарство, за якого люди брали у природи все необхідне для життя в готовому вигляді
Система стягування данини в Київській державі Х-ХІІІ ст.
Поділ держави на окремі самостійні території
Староруська епічна пісня-сказання про героїчні подвиги богатирів і знаменні події з життя народу
Історичний твір в Київській державі, а пізніше на українських, білоруських і російських землях, в якому розповідь велася по роках
Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці
Світова релігія, названа за іменем її засновника – Ісуса Христа
Багатобожжя, позначення дохристиянських вірувань; цілісна система представлення світу і людини в ньому
Зображення або візерунок, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо
Людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо)
Великий землевласник, представник правлячого стану в Київській державі
Господарство, що ґрунтується на самостійному виробництві людиною необхідних для життя засобів
Велика група археологічних пам’яток певного історичного періоду, що мають спільні ознаки й розміщені на певній території
Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі
Селянин, який розорився і працював в господарстві землевласника; фактично раб, але за службу міг бути відпущений на волю
Відтворювальне (продуктивне) господарство
Вільний селянин, який мав своє господарство, володів землею, виплачував державі данину, виконував на її користь певні повинності
Привласнювальне господарство
Могила, земляний насип над стародавнім похованням, рідше – кам’яний
Народні збори в давніх слов’ян, у Київській Русі, на яких розв’язувалися важливі громадські та державні справи