ТЕст "УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст."

Львові;

Бориславі;

Перемишлі;

Чернівцях.

видобутку та переробці нафти;

сільському і лісовому господарствах;

кооперативному русі;

промисловому виробництві.

Одесу і Балту;

Київ та Одесу;

Львів і Броди;

Львів і Перемишль.

Іван Франко;

Юліан Бачинський;

Михайло Грушевський;

Євген Левицький.

швидкі темпи розвитку машинобудівної, металургійної, залізорудної промисловості;

регіон був ринком збуту для товарів, вироблених сусідніми (більш розвиненими) промисловими регіонами;

промисловий переворот завершився в 70-ті рр. 19 ст.;

створення, за підтримки уряду, першого в Україні цукрового синдикату.

75 % земельних площ засівалося цукровими буряками;

найрозвинутішою й технічно найбільш оснащеною галуззю було лісозаготівельне виробництво;

посилення соціального гніту, наростання антикріпосницьких виступів;

відсутність великого поміщицького землеволодіння та аграрного перенаселення.

«Народна торгівля»;

«Сільський господар»;

«Дністер»;

«Віра».

пропагування ідей російських слов’янофілів;

намагання запровадити штучне «язичіє»;

заснування політичної організації «Народна рада»;

захоплення соціалістичними ідеями.

відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

вихід брошури Ю. Бачинського «Україна ірредента»;

перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове;

заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»;

внесення до програми партії положення про боротьбу за соціальне визволення робітництва і селянства.

зростання панщини, виконання повинностей за право користування лісами та пасовищами;

малоземелля, нерозвинена промисловість і демографічний вибух;

нестача робочої сили в містах, кріпацька залежність селян від поміщиків;

ліквідація поміщицького землеволодіння, завершення промислового перевороту.

видання першої книги сучасною українською літературною мовою;

створення першої самостійницької організації - «Братства тарасівців»;

відкриття у Львівському університеті першої кафедри української мови;

створення першої української політичної партії;

проголошення ідеї політичної незалежності України.

М. Грушевський, І. Франко, Ю. Романчук, К. Левицький;

І. Франко, М. Павлик, С. Данилович, Є. Левицький;

М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський;

Ю. Романчук, О. Огоновський, В. Нагірний.

успадкувавши національно-визвольні ідеї «Руської трійці» й Т. Шевченка, у культурницькій діяльності обстоювали самобутність українського народу;

створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда»;

пропагували ідеї російських слов’янофілів, прагнули запровадити «язичіє» (суміш старослов’янської, російської, української, почасти польської мов);

створена ними 1870 р. громадсько-політична організація «Руська рада» претендувала на роль провідника українського народу Галичини;

лідери - О. Духнович, А. Добрянський, І. Наумович;

створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні, поширюючи вплив на селян.

відкриття у Львівському університеті кафедри української мови;

проведення першого з’їзду діячів української культури, науки і освіти;

відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

видання першої у Львові газети українською мовою - «Зорі Галицької»;

перетворення літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності;

поява низки урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширення вжитку української мови в державних установах.

завершення промислового перевороту в 60-х рр. 19 ст.;

домінування залізорудної та машинобудівної промисловості;

виробництво й первинна обробка сировини;

зростання видобутку нафти;

відсутність великої фабричної промисловості;

належність промислових підприємств українським капіталістам.

занепад сільського господарства, яке ґрунтувалося на праці закріпаченого селянства;

боротьба навколо проблеми сервітутів (використання лісів і пасовиськ);

розвиток потужного цукробурякового виробництва;

еміграція селян до Канади, США, Бразилії тощо, зумовлена нестачею землі;

виникнення фінансово-кредитних і кооперативних установ задля підтримки селянських господарств;

зростання ролі краю як «європейської житниці» та відсутність великих поміщицьких земельних маєтків.

один з лідерів українського руху; його поема «Мойсей» стала маніфестом національної ідеї;

автор близько 5000 праць різних жанрів, зокрема соціально-психологічних та історичних повістей;

один з провідників «нової ери», ініціатор переїзду М. Грушевського до Львова;

ініціатор створення та голова громадсько-політичного товариства «Народна рада»;

один із засновників і головних ідеологів Русько-української радикальної партії;

аргументував ідею політичної незалежності України у праці «Україна ірредента».