Тест. Складносурядне речення

По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари.

Пам’ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати.

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

й укриває мережаною тінню все довкола.

деінде промайне крилом сполохана птаха.

ніби роззираючись на всю Чорногору.

де вже займається молоденький день.

та зорі тремтять у нічній прохолоді.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан.

Я перо візьму і журавкою стану.

І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах.

Минулася буря – і сонце засяяло…

Стримує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого.

Над землею кружляли заметілі й лютувала війна.

Крик у мені та аж на дні живе.

Навкруг рясні стоять сади, берези і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане.

Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи.

Стогне бандура, ридає бандура, а кожна струна – мов щабель.

То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні.

І зашумує наша нива, і знову виросте наш дім.

Розійшовся ранковий туман і на тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця.

Співає одвічну пісню невпинний Черемош а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттям.

Творчий доробок Ейнштейна охоплює найрізноманітніші галузі знань а глибокі й надзвичайно оригінальні ідеї і досі не втратили своєї актуальності.

Турок просився та це нічого не помогло.

Труднощі мучать, зате розуму учать.

Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя.

Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода.

Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги.

Ця розмова лишила у мене якийсь гіркий несмак але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання.

А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава.

Час ішов дуже поволі і якась година здалася матері за цілу вічність бажання.

Ще одна-єдина мить і дальній поїзд прошумить.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Мені потрібне слово а не слава.

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Нас ворог сто разів хотів зламати, та ми лиш гартувалися в борні.

У печі палав вогонь та червоним язиком він лизав челюсті.

У моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні.

у складносурядному реченні частини рівноправні

у складносурядному реченні не можна ставити тире

сполучники сурядності можуть поєднувати не тільки частини складносурядного речення, а й однорідні члени речення

У реченні Запах дощу і чистота кома не ставиться, бо є спільний для обох частин другорядний член