Тест "Складне речення"

ускладнені різними синтаксичними конструкціями

утворені з двох чи кількох простих речень, об'єднаних у одне ціле за змістом та інтонацією

з кількома групами другорядних членів речення, залежних від складної граматичної основою

утворені з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень

утворені з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень,поєднаних сурядним зв'язком

утворені з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, поєднаних сурядним зв'язком , при цьому одне з речень несе в собі основний зміст, інше - додатковий

і, та, але, хоч, то, бо, хай, мов, й

або...або, то...то,хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й

ні...ні, і, та, й, проте, зате, поки, аби

перед сурядним сполучником і ( й )

якщо зміст наступного речення невіддільний від змісту попереднього

коли для обох простих речень є спільне не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне

При згоді й малі справи міцніють, а при незгоді - великі занепадають.

І став улюбленцем донбасівського полку цей бистрий і меткий, і радісний хлопчак.

Не то осені води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

Минулася буря - і сонце засіяло. (М. Рильський)

Морозом скувало степ - а потім враз розгасло. (О. Гончар)

Яке чудове море - і як легко дихається біля нього!

По степові зрідка пробігали вантажні машини; й смугами зривалася пилюка. (О. Копиленко)

Все зраділо стрічаючи день; і день зрадів розцвітаючи, - ясний, теплий, погожий. (Панас Мирний)

Дунув вітер понад ставом; і сліду не стало. (Т. Шевченко)

Де ви працюєте й коли буде ваша відпустка?

Морозом скувало степ - а потім враз розгасло. (О. Гончар)

Чи то галич налетіла чорна; чи то гору турки обступили. (Леся Українка)

коли, бо, тому що, щоб, не тільки...а й

як, наче, неначе,немовби, немовбито, ніби

якщо...то, так...що, тоді...як, не тільки...але й..

Де степ лежав рудою пустою, там поверхів орлиний змах. (Н. Гнатюк)

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний вітер. (М. Трублаїні)

Прийде осінь - у засіках буде хліб золотий.

Неподалік од татарського броду, де навшпиньки спинався долинковий туманець, окреслилася постать людини.

Семен рукою розгладив недовірливі зморшки на чолі, хоча й позаздрив спокійним снам батька.

Так дівчині хотілося, щоб ніхто не побачив її.

Ярослав руками перебирав стебла пшениці, у яку вже ввійшла золотінь. (З тв. М. Стельмаха).

На хвилину зупинялися, щоб дати коням відпочити.

Хлопці держалися разом і, йдучи, розглядалися по сторонах, щоб добре затямити дорогу.

Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили (З тв. А. Чайковського).

Повільно, обережно ступаю по чорноземові батькового городу, щоб йому боляче не було (О. Аврамчук).