Тест. Просте ускладнене речення

Згаяного часу і конем не доженеш.

По блакитному степу вороний вітер.

Пахло колосом, стернями і волошками.

На прощання, милий брате. що сказать тобі?

По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари.

Пам’ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати.

1

2

3

4

5

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.

Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме щука, лин, лящ, сом.

… але не терплю холодних листопадових.

… зі щебетанням птахів у нашому саду.

… тоді так мріється про щось небуденне.

… напоєні пахощами яблуневого цвіту.

… хоча й червневі мають свої принади.

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Широкі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю, Нехай я вийду на вулицю.

Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.

Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди моє дівування та й занесете?

Прочини господарю, ворота, Занесем тобі віночка з золота.

Зеленая, дібровонько, Чого так рано спустошена, Трава на сіно покошена?

Буває часом перебіжить дорогу листя.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.

Кажуть легше повалити ніж збудувати.

Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою.

Становище здавалося не таким скрутним.

Напевно, це був інший світ - чудовий невідомий храм.

Щасливий і веселий, я дивився на високе бездонне небо.

Тихі конвалії, білі і ніжні, скоро розплющать срібні повіки.

Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів.

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

За теорією Ч. Дарвіна було знято кілька цікавих науково-популярних фільмів.

За теорією Ч. Дарвіна тривалий час уважно слідкували науковці в Кембриджі.

За теорією Ч. Дарвіна головною рушійною силою еволюції є природний добір.

За теорією Ч. Дарвіна з’явилися й інші пояснення чинників еволюції видів.

Невідомий автор вислову «Швидкий як електровіник» либонь уважав цей прилад витвором багатої фантазії.

Для інженерів-мрійників уявіть немає нічого неможливого тому в ХХІ столітті всі охочі можуть узяти до рук електровіник!

Продумана конструкція дає змогу підмітати навіть упритул до стін а півгодинного заряду акумулятора з надлишком вистачить для швидкого прибирання.

Телескопічне руків’я цього приладу дає змогу під час прибирання дістатися до всіх куточків скажімо під ліжком чи далеко під столом.

До речі потрібний електровіник і в боротьбі з шерстю домашніх улюбленців бо має для цього спеціальну щітку.