Тест НМТ. Перша світова війна

Галицької битви (1914 р.)

Карпатської операції (1915 р.)

Горлицької операції (1915 р.)

Брусиловського прориву (1916 р.)

Головна українська рада.

Союз визволення України.

Карпато-руський визвольний комітет.

Товариство українських поступовців.

капітуляція Австро-Угорщини та проголошення ЗУНР

вступ у світову війну Німеччини на боці Австро-Угорщини

демократична революція та повалення самодержавства в Росії

створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства

підтримати Австро-Угорщину, «...бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі...»

бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби...»

виступити проти Австро-Угорщини та Росії, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ...»

підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця...»

Галицьку битву

Горліцький прорив

Перемишльську битву

Брусиловський прорив

А. Шептицького

К. Левицького

І. Боберського

К. Трильовського

Росія

Румунія

Німеччина

Австро-Угорщина

владою Австро-Угорщини на початку Першої світової війни на вимогу Головної української ради та Союзу визволення України.

урядом Російської імперії для управління окупованими російською армією під час Першої світової війни землями Австро-Угорщини.

командуванням Німеччини та Австро-Угорщини, оборона якої в роки Першої світової війни покладалася на Українських січових стрільців.

урядом Німеччини на українських землях Австро-Угорської та Російської імперій після завершення Першої світової війни.

лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

впливовість москвофілів у політичному житті Галичини.

непідготованість Австро-Угорщини до ведення війни на два фронти.

приєднання України до Четверного союзу Центральних держав.

Волинню та Поділлям.

Донбасом і Придніпров’ям.

Північною Буковиною та Бессарабією.

Східною Галичиною та Північною Буковиною.

Союзу визволення України у складі німецької армії, що діяла проти румунської армії у 1914—1916 рр.

Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії у 1914—1918 рр.

Карпато-руського визвольного комітету у складі російської армії, що діяла проти австрійської армії у 1915—1917 рр.

Товариства українських поступовців, що діяла як проти російської, так і проти німецької армій у 1916—1918 рр.

підтримати Троїстий союз, «...бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі».

бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби».

виступити проти Антанти й Троїстого союзу, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ».

підтримати Антанту й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця».

формування легіону Українських січових стрільців

координація акцій української громади в Державній Думі

створення громадських організацій з допомоги біженцям

допомога військовополоненим українцям

1914 р.

1915 р.

1916 р.

1917 р.

«Брусиловський прорив» російських військ.

бойовий шлях Українських січових стрільців.

головні напрямки дій російських військ під час Галицької битви.

наступ німецьких й австро-угорських військ під час Ґорліцького прориву.

Олесь Тихий

Віктор Грім

Тарас Чупринка

Василь Вишиваний

Д.Донцов

К. Левицький

А.Жук

«Січ», «Сокіл», «Пласт»

«Орел», «Сокіл», «Пласт»

«Козак», «Січ», «Сокіл»

«Сокіл», «Пласт», «Тризуб»

гора Говерла

гора Лисоня

гора Маківка

гора Погар

наступ російських військ під командуванням генерала О. Брусилова

розгром під Бережанами легіону Українських січових стрільців

прорив російського фронту німецькими військами в районі Горлиці

створення у Львові Головної Української Ради