Тест на тему: "Безсполучникові складні речення"

Дощ давно вже перестав виплив ясний місяць заглянув у вікна а на долівці й по стінах розмалював чудні якісь виводи-узори.

На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі

Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.

Дерево міцне корінням людина трудовим горінням

Мусим добре знати - крім весни і літа, є ще в нашім серці осінь і зима.

Бери до серця і затям: душа творця не переквітне.

Дитинству все казковим видається: не збіднюйте ж душі його красу!

До правди тяжко ми доходим; неправда прийметься за мить.

Порозстають тії білії сніги, покриються травицею всі луги.

Гули бджоли, щебетало птаство.

Чогось завжди так виходить: гарного гриба не знайдеш, а поганка сама в очі лізе.

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле.

Мої літа не монотонні дублі я змінююсь, як світанковий пруг.

3 усього відчувала сьогодні має статися щось важливе.

Кричать сови спить діброва.

Не русалонька блукає по діброві то дівчинонька ходить.

Як заздрю я тій білій хмарці: вона пливе у далечінь між подруг.

Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним.

Прийшла любов непрохана й неждана — ну як мені за нею не піти?

Мої літа не монотонні дублі: я змінююсь, як світанковий пруг .

Так і живу я нині: матері мову шаную, море, глибоке море, в рідному слові я чую.

Є в нашім місті вулиця: там птиці гнізда в’ють.

Подивилась ясно: заспівали скрипки!

Так тихо, так любо: так ніжно у полі.

Карпатське сонце в небо йде повільно: світліє тиша між дерев глибока.

але ніхто не відчиняв добре замкнуті двері.

нікого не було вдома.

і луна йшла від тих звуків.

щоб хтось відчинив.

незважаючи на те, що ніхто не відчиняв.

хотілося дочекатися сонячного сяйва.

сонце сходило.

розстелилася по травах перша вранішня роса, і зсідався туман.

вітаючи чорну землю з ранком.

обліплене з усіх боків чорними хмарами.