Тест: Мова ворожнечі та інформаційні війни

• А) Критика дій уряду або політиків.

• Б) Висловлювання, що поширюють, провокують або виправдовують ненависть до груп людей за певними ознаками.

В) Будь-яке використання нецензурної лексики в публічному просторі.

• А) Вона спрямована проти особистості на основі її приналежності до певної групи (раси, релігії, статі тощо).

• Б) Вона завжди містить заклики до фізичного насильства.

• В) Вона використовується лише в анонімних коментарях.

• А) Міжнародний пакт про цивільні та політичні права.

• Б) Статут ЮНЕСКО.

• В) Правила користування Facebook.

• А) Так, людина має право говорити будь-що.

• Б) Ні, оскільки вона порушує права інших людей на гідність і безпеку.

• В) Так, якщо це відбувається в межах приватної розмови.

• А) Використання негативних стереотипів про певну націю.

• Б) Прямі заклики до депортації або знищення певної групи людей.

• В) Іронічні жарти про релігійні обряди.

• А) Створити підґрунтя для подальшої дискримінації та дегуманізації групи.

• Б) Розважити аудиторію.

• В) Покращити рівень критичного мислення громадян.

• А) Дискредитація.

• Б) Дегуманізація.

• В) Маргіналізація.

• А) Вступити в агресивну суперечку з автором.

• Б) Поскаржитися на публікацію модераторам платформи.

• В) Поширити цей пост, щоб показати всім, як це погано.

• А) Війна за ресурси (нафта, газ) за допомогою зброї.

• Б) Цілеспрямований вплив на масову свідомість для досягнення стратегічних цілей за допомогою інформації.

• В) Обмін дипломатичними нотами між державами.

• А) Надати об’єктивну інформацію про події.

• Б) Нав’язати певні погляди, маніпулюючи емоціями та фактами.

• В) Організувати дозвілля громадян.

• А) Думка експерта, з якою ви не згодні.

• Б) Повністю або частково вигадана інформація, що подається як реальний факт.

• В) Помилка друку в газеті.

• А) Створення «інформаційної бульбашки».

• Б) Маніпуляція контекстом.

• В) Клікбейт.

• А) Реальний користувач, який активно пише коментарі.

• Б) Автоматизована програма або фейковий акаунт для масового поширення потрібних наративів.

• В) Спеціаліст із кібербезпеки.

• А) Пряме звинувачення у вбивстві без доказів.

• Б) Використання брудних звинувачень, які важко спростувати, щоб «запах» підозри залишився назавжди.

• В) Підкуп журналістів.

• А) Ситуація, коли людина отримує лише ту інформацію, яка підтверджує її власні погляди.

• Б) Відсутність доступу до інтернету.

• В) Захищена мережа передачі даних.

• А) Вони не мають значення, головне — логіка.

• Б) Емоції (страх, гнів) допомагають вимкнути критичне мислення аудиторії.

• В) Вони допомагають швидше засвоїти складні наукові факти.

• А) Написання цікавих новин.

• Б) Перевірка фактів на достовірність.

• В) Видалення коментарів у соцмережах.

А) Надмірна емоційність заголовка та відсутність посилань на першоджерела

Б) Наявність цитат офіційних осіб.

В) Велика кількість цифр та статистичних даних.

А) Людина, яка має вплив на велику аудиторію через медіа або соцмережі.

Б) Співробітник поліції.

В) Будь-який користувач інтернету.

А) Стаття про моду.

Б) Прихована реклама або замовний матеріал, що подається як об’єктивна новина.

• В) Спеціальний одяг репортерів у гарячих точках.

А) Верифікація.

Б) Дезінформація.

В) Модерація.

А) Щоб знати, коли привітати автора з днем народження.

Б) Щоб не стати жертвою маніпуляції, коли старі події видають за свіжі новини.

В) Це не важливо для інтернету.

А) Центр протидії дезінформації (ЦПД).

Б) Міністерство охорони здоров'я.

В) Національна академія наук.

А) Швидке читання.

Б) Критичне мислення.

В) Вміння програмувати.