Тематичний контроль «Україна в роки Першої світової війни»

Яку частку становив видобуток сировини й виготовлення напівфабрикатів (чавун, сталь) української промисловості в загальному обсязі Російської імперії станом на 1913 рік?

Яка організація була створена у Львові 4 серпня 1914 року безпартійними діячами з Наддніпрянщини?

Скільки приблизно українців було мобілізовано до складу російської імперської армії станом на 1917 рік?

Як називалися спеціальні позикові цінні папери, випущені урядами під час війни для залучення коштів населення та боротьби з інфляцією?

У якому місті в австрійському таборі Фрайштадт завдяки СВУ проводилася активна освітньо-виховна та культурна робота серед військовополонених українців?

Який військовий чин (звання) мала Олена Степанів у легіоні Українських січових стрільців перед потраплянням у російський полон?

Дати визначення поняттю Національна революція -

Дай визначення поняттю Воєнні облігації -

Дай визначення поняттю Геноцид -

Установіть хронологічну послідовність заснування українських громадсько-політичних організацій на початку Першої світової війни (серпень 1914 — травень 1915 рр.):

А) Створення Загальної української ради (ЗУР) у Відні

Б) Створення Головної української ради (ГУР) у Львові

В) Створення Союзу визволення України (СВУ) у Львові

Г) Початок формування легіону Українських січових стрільців (УСС)

Установіть послідовність етапів біографії Олени Степанів під час Першої світової війни та визвольних змагань:

А) Перебування в російському полоні в місті Самара

Б) Нагородження срібною медаллю хоробрості та перебування у Відні

В) Приєднання до легіону УСС та командування стрілецькою четою

Г) Служба четарем у 4-й Золочівській бригаді Української Галицької армії

Установіть логічну послідовність причинно-наслідкових зв’язків впливу Першої світової війни на селянське господарство України:

А) Мобілізація працездатного чоловічого населення на фронт

Б) Виникнення гострої нестачі робочої сили в селах

В) Залучення праці жінок, підлітків та військовополонених до сільгоспробіт

Г) Скорочення торгівлі промисловими товарами (гасом, сіллю, милом) та розхитування підвалин царизму

Установіть хронологічну послідовність розгортання біженського руху та евакуаційних процесів у прифронтовій смузі України:

А) Поява поодиноких груп місцевого населення біля медико-санітарних загонів під час відступу з Галичини

Б) Видання російським командуванням наказу про застосування тактики «випаленої землі» (очищення території від населення й майна)

В) Набуття біженським рухом грандіозних масштабів і перетворення його на проблему державної ваги

Г) Масове прибуття евакуйованих дітей-сиріт у глибокий тил (наприклад, 290 дітей до Кременчука)

Проаналізуйте наказ російського військового командування про перетворення залишуваної ворогу території на «пустелю, очищену від населення і майна». Які соціально-економічні та гуманітарні наслідки мав цей наказ для українського населення? Порівняйте ці події з проблемами біженства й внутрішнього переміщення в сучасній Україні під час повномасштабного російського вторгнення.

«Зима 1915 р. З моменту відступу російської армії з Галичини у прифронтовій смузі почали з’являтися невеликі групи місцевого населення, яке тимчасово залишало свої “гнізда” під наступальним тиском військ. Окремі поселення непомітно залишали свої оселі, про сочу валися крізь військові лави і розташовувалися недалеко від фронту, харчувалися при медико-санітарних загонах, при окопних організаціях і не втрачали надії незабаром повернутися на старі місця. Явище це мало характер суто місцевий, звичайний у прифронтовій смузі, незначний за своїми масштабами і не спричиняло великої уваги з жодного боку. Однак за якийсь час, коли війська перемістилися вглиб країни, залишаючи ворогові величезну територію, явище це, згодом відоме як “біженський рух”, набуло грандіозних, небачених обсягів... Сталося неймовірне зрушення цілого народного масиву, який пережив глибоку трагедію руйнування цілком певного укладу життя – побутового, економічного й соціального. Суто місцеве явище несподівано перетворилося на явище найпершої державної ваги та привернуло увагу й участь великих державних і громадських сил...» Зі звіту щодо евакуації біженців залізницями й гужовими шляхами, підготовленого статистиком Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського земського союзу Івченком

На основі спогадів М. Галущинського та публікацій про Олену Степанів розкрийте, як Перша світова війна вплинула на трансформацію соціальної ролі жінки в суспільстві. Чому участь жінок у бойових діях викликала неоднозначну реакцію серед тогочасного військового командування та суспільства?

«Знову й знову з перебігу цієї війни дізнаємося про жінок, які за своєю особистою мужністю, стійкою хоробрістю й готовністю до самопожертви не відстають від жодного чоловіка. Цього разу, як розповідає Wilhelm Korrespondenz, Відень приймає жінку – кадет-аспіранта Олену Степанів, у мирний час студентку філософії Львівського університету. Проте молоду даму, яка вчора прибула до Відня, з першого погляду аж ніяк не можна було б роз пізнати за її жіночою зовнішністю, і напевно вона могла б годинами гуляти Віднем, не привертаючи до себе жодної уваги. Панна Степанів носить простий польовий сірий мундир і з коротко обстриженим волоссям виглядає так само, як і сотні інших молодих захисників вітчизни. Ця дама одразу ж після початку війни приєдналася на своїй батьківщині до українського корпусу добровольців і від того часу боролася у битвах на передгір’ї Карпат так само хоробро, як і будь-який чоловік. Разом зі своїми товаришами по зброї – чоловіками вона лежала в окопах, ділила з ними хліб з наплечника і ром з польової фляжки, разом з ними брала у полон росіян, коротше кажучи, зносила всі незгоди і збурення гарячої битви. Панна Степанів була авансована у своєму корпусі до звання кадет-аспіранта і нещодавно за свою відвагу перед ворогом отримала срібну медаль хоробрості. Зараз жінка-кадет перебуває у Відні, що розшукати свого батька, греко-католицького священника о. Івана Степаніва». Газета «Нова вільна преса». Відень. Січень 1915 р.

«Раннім ранком виїхав я на Львівський вокзал. Добровольці вже були зібрані. Стали сідати до двох підготовлених поїздів. Старшин розділив я на обидва поїзди, сам їхав другим, поки не впевнився, що все забрано і все ід’їхало в порядку. Ще перед від’їздом мав я одну неприємну пригоду з панною О. Степанівною, яка несла службу у відділі десятника Чмоли. Але я не міг і не можу сьогодні погодитися з тим, щоб жіноцтво активно виконувало військову службу. До цього можуть спонукати якісь хворобливі схильності, а щонайменше істерія. Стільки є поля для діяльності жіноцтва, стільки можуть вони доброго зробити для вгамування болю, спричиненого війною! Тому в моїй голові не мог ло й не може поміститися, щоби жіноцтво саме завдавало болю. Хто мене про це по- відомив і досить рішуче, для добра справи, домагався обов’язкового усунення панни Степанівної з вагона – не пам’ятаю. З самою панною Степанівною я не говорив, лише з десятником Чмолою, який дуже домагався, щоб вона таки залишилась. Коли я все ж таки не захотів скасувати мого наказу, десятник Чмола заявив, що він також залишається, якщо я не дам дозволу їхати панні Степанівні. Домігся-таки, не дав, і тоді вони обоє покинули вагон і поверну- лися до міста...» М. Галущинський. «З Українськими Січовими Стрільцями: Спомини з рр. 1914–1915»