Текст як одиниця мовлення та продукт мовленнєвої діяльності

Калина — чарівний та яскравий кущ. Навесні калина приваблює своїми квіточками-віночками, білим лебединим цвітом, а восени — червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променнях осіннього сонечка. Листя калини восени жовкне, а потім падає на землю. Калина — дуже гарна рослина.

Жила в одному селі дівчинка Калинка. Вона була дуже доброю та працьовитою. Кожного дня ходила в ліс збирати цілющі трави. Дорога була довгою, але не росло біля неї жодного деревця, щоб можна було перепочити в його прохолоді. Тоді дівчинка викопала в лісі кущик і посадила біля дороги. Виріс великий розлогий кущ, і кожний подорожній зупинявся біля нього та згадував добрим словом дівчинку. І сам кущ назвали її ім’ям — калиною.

Про калину кажуть, що вона є символом українського народу.І це дійсно так. Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: на берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць. Кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї та вплітали їх у дівочий вінок. Ними лікували застуду. Ягоди калини додають людям сили і бадьорості.Тож недарма оспівується ця рослина в піснях, про неї розповідається в легендах і переказах, прислів'ях і приказках.

Біля мого вікна росте калина. Я сама посадила її, бо мені подобається ця рослина. Тепер я можу щодня милуватися її красою. Весною з нетерпінням чекаю появи біленьких квіточок. Восени спостерігаю, як блищить сонечко на червоних ягідках. Мені здається, що це покращує настрій.

— Гей ти, опудало-мужичище! Вдягся в кожушище та насилу повертаєшся, як той медвідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в куценькому сурдуті.

— Мені добре і в кожусі, дарма що я опудало, — каже баран.

— А дивись, баране, який я гарний в сурдуті та як мені легко танцювати, — каже цап та скік з місця (І. Нечуй-Левицький).

Звенигородський повіт — пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина! Пишна Шевченкова пісня вилинула з розкішного краю, убраного в чудові старі садки. Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні. Дрібні та круті гори од самої Росі йдуть ніби крутими хвилями. По крутих горах, по глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси. Усі села суспіль ніби залиті старими садками, їдеш селами, неначе густими лісами: по обидва боки улиць скрізь стоять садки, наче зелені стіни (І. Нечуй-Левицький).

Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилізації і переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. (news.finance.ua).

Стаття 1. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні

1. Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

2. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

3. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.