Текст (5 клас НУШ)

Запитання №1 на встановлення відповідності Балів: 30%

Увідповідни початок вислову із його закінченням

Початок вислову

Хліб — годувальник,

Найсмачніший хліб

Як хліб буде,

Без хліба — не обід

Паляниця —

На чорній землі

Щоб хліб мати

Закінчення вислову

хлібові сестриця

білий хліб родить

од свого мозоля

треба добре працювати

святиня людська

без капусти — не борщ

то і все буде

Запитання №2 на встановлення відповідності Балів: 13%

Увідповідни

Розповідь

Опис

Роздум

це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища.

це висловлювання про причини якостей, ознак, подій.

це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі.

Запитання №4 з однією правильною відповіддю Балів: 4%

Прочитай текст.

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили.

Якось у людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп’ят. На цю пору пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно та врятував хлопчиків. Птах попік ноги та дзьоб, і вони від того стали кривавими.

Відтоді в лелеки червоні ноги й дзьоб, а крила чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштувавши на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч із ними й виводив малят. З того часу в народі з’явилося повір’я: якщо на хаті лелека звиває гніздо, то в ній буде лад.

У цьому тесті мікротем

одна

дві

три

чотири

Запитання №5 з однією правильною відповіддю Балів: 4%

Прочитай текст.

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили.

У кінцівці тексту є ключові слова

поламаним крилом, виходили

червоні ноги, крила чорні

двоє хлоп’ят, врятований лелека

відчинене вікно, кривавими

Запитання №6 на послідовність Балів: 17%

Розмісти абзаци у правильній послідовності, щоб вийшов текст

Давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злигоднів, коли її співучий народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив із добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, річками синіми, людьми сильними приваблювала чужинців. Вороги несли із собою горе та сльози, забираючи в полон хлопчиків, щоб виростали вони слухняними рабами.

Якось до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддавати дітей чужинцям, шукали рятунку в баби Ясновидиці, яка зналася на чарах.

Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до своєї матері Любави, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання — і діти перетворилися на прекрасні квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобровими й кароокими, як і хлопчики. «Залишайтеся коло матері», — мовила старенька. Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали всіх.

Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Немає України без білої хати й чорнобривців, що милують материнське серце до сивих морозів.