Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.

Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.

Встанови відповідність між поняттями та означеннями

Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби, на думку деяких дослідників, виникла на території Русі-України з XII ст. Вона не передбачала для господаря помістя можливості передавати землі в спадок, продавати, дарувати тощо без згоди князя.

Встанови послідовність різних верств населення у соціальній піраміді Русі-України. Починай із найважливіших персоналій.

У Русі-Україні в цей період існувало понад 60 видів ремесел. Витонченістю й досконалістю характеризувалися ювелірні вироби руських майстрів, виготовлені в техніці черні та перегородчастої емалі. Найбільших успіхів руські майстри досягли в обробці металів, зокрема заліза.

Основними товарами, які руські купці вивозили до інших країн, були рибу, напої, предмети озброєння, дорогий посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно. Із Візантії в Русь-Україну привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Сходу везли прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи в Русь-Україну завозили хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби (мечі, кольчуги, замки` тощо).

льон, сільськогосподарська продукція

Встанови відповідність між поняттями й визначеннями

Чи міг київський князь у будь-який час відібрати домен?

Селянська родина налічувала 12—15 осіб і вела самостійне господарство. Праця була надзвичайно важкою й виснажливою.

Обери усі причини виникнення міст в Русі-Україні

Оселями незаможних городян найчастіше були напівземлянки. У IX—X ст. у Києві й навколо нього, а в XI ст. —усе далі на південь із північних територій Русі-України поширювалися наземні зрубні будинки із сосни або ялини. Переважну кількість будівель у містах споруджували з дерева, а кам’яні споруди були рідкістю. Багаті будівлі мали сіни — відкриту терасу на другому поверсі й терем — верхній ярус, де розташовувалися кімнати. Існувала також кліть — окрема кімната, де зберігалися речі. Із меблів були поширені лави, стіл і скрині. Заможні городяни мали стільці й ліжка, а прості люди спали на скринях або просто на підлозі, застеленій рогожею, й укривалися рядном. У багатих будинках на ліжку були шовкові покривала й подушки, соболині ковдри, перини з пуху й пір’я. Лави вкривали килимами, а столи — скатертинами. Обов’язково були ікони. Прості люди освітлювали оселю скіпою (дерев’яна тріска), а заможні — восковими свічками. У торговельно-ремісничих посадах майже в кожному будинку розміщувалася реміснича майстерня або торговельна лавка.