Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

Стояли сосни в білих кімоно.

Біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу.

На моє високе підвіконня каштани білі квіти подають.

Білої блискавки чорні аркани кидає небо в дніпровські пороги.

На білих вікнах змерзли міражі

Я в сірі будні буду бити, як в бубни.

Душа між люди виходила, зибинтована білим сміхом.

Лечу над білим болем бездоріж.

абсолютний, активний , автентичний

багатство, баласт, балерина

вертітися, виводити, в'язати

гладити, глибокий, гамак

Гіпербола - це стилістичний засіб навмисного перебільшення. Гіпербола утворюється в результаті перетину подвоєного конуса площиною.

Серце - центральний орган кровоносної системи. Моє серце, мабуть, болітиме, як не стрінемось ми в житті.

Казковий край, небачений терен! Кущик є, та - терен, а не глід.

Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос. Мідну статую давньогрецького бога Геліоса, Колос, було встановлено на острові Родос.

Суворий вчитель, розум невблаганний, немов дитину, серце научає. А поки розум од біди не згірк ще, - не будь рабом і смійся як Рабле!

За гріх щасливості в неслушний час належить покута і покара. Чого ропщу й примножую свій гріх?

Готичні смереки над банями буків, гаркові громи над країною крон. Після 1 вересня 2008 з обігу були виведені банкноти номіналом 20 крон.

Така любов буває раз в ніколи. Буває, часом сліпну від краси.

Так захотілося, так заманулося, щоб печеніги нас перестріли.

Був женило, джигун, не останній-таки бабодур.

О, як їм ілося, вминалося, хрумтілося із мокрих жмень!

Через віки, а то й через роки ріка вже стане спогадом ріки.

І найстрашніше, що пече, як жога перевертає душу від жалю: невірного, брехливого, чужого, огидного, - я ж його люблю.

Люблю чернігівську дорогу - весною, влітку, восени.

Високим зроду таке не личило, щоб те, за що ладен віддати душу, думку твою підганяло й калічило.

Земля вдихне глибинно і жагучо на вишняках настояний озон.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ.

Чудових слів вже відцвіли пелюстки.

Буває часом дивне відчуття, - що час іде, а я собі окремо.

І довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші.

Для щедрих і скнар продавалися різні Долі.

І так там вільно, так повільно, таке роздолля степове.

Напитись голосу твого, того закоханого струму, тієї радості чи суму, чаклунства дивного того.

Ти моє перше кохання, останнє вже було.

Ще вчора була я висока, як вежа, здається, ще трохи - дістану зеніт, і раптом, як вибух, - обвал і пожежа...

Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу.

Напитись голосу твого, того закоханого струму, тієї радості і суму, чаклунства дивного того.

Хто коми вживав, хто писав без ком, блондином був чи брюнетом...

Через віки, а то й через роки ріка вже стане спогадом ріки.

Все вернем, вернем, вернем, вернем, а вже пора було й перевернути.

Барикади - щогли проти бездомності, барикади - поезії проти бездумності.

А ритми мчать, як вершники у полі, а рима віршам запліта косу.

Директор ознайомив педагогічний колектив з навчальним планом на наступний навчальний рік.

Директор звітував батьківському комітету про витрати на поточний ремонт школи.

На вхідних дверях до гімназії висіло оголошення : "Обережно: ожеледь на сходах!".

Адміністрація навчального закладу отримала гарантійний лист від фірми-постачальника оргтехніки.