Стендаль "Червоне і чорне"

Автор – Стендаль

Рік написання – 1830

Літературний рід: епос

Жанр “Червоне і чорне”: соціально-психологічний роман

Стиль: реалізм

Тема “Червоне і чорне”: протистояння талановитої особистості суспільству.

Ідея “Червоне і чорне” відображається у назві “червоне” та “чорне”.

Провідна тема роману Стендаля «Червоне та чорне» – трагічна доля талановитого плебея у Франції доби Реставрації

Конфлікт роману: людина і суспільство

Головні герої: Жульєн Сорель, пані Реналь та її чоловік пан де Реналь, Матильда де ла Моль, її батько Маркіз де ла Моль, пан Вально, абат Пірар (ректор семінарії), абат Шелан (кюре), Фуке (друг Жульєна)

Місце дії: Вер’єр, Безансон, Париж

Композиція і сюжет “Червоне і чорне”

За основу сюжету роману Червоне і чорне” взято матеріал судової хроніки над Антуаном Берте, сином коваля, який працював гувернером і вчинив замах на дружину господаря. (Його було засуджено до страти за замах на життя колишньої коханки пані Мішу).

Елементи сюжету Сюжетні перипетії Зміст і характер конфлікту

Експозиція Розповідь про життя Жульєна Сореля в домі батька. Нездатність хлопця до фізичної праці, захоплення книгами викликають вороже ставлення до нього з боку батька-теслі та братів Між освіченістю та неуцтвом, невіглаством; тонкою організацією душі та грубою фізичною силою

Зав’язка Мер міста пан де Реналь запрошує Жульєна гувернером до своїх дітей Між бажаннями, можливостями Сореля і його низьким походженням; між захопленням високими ідеями, жагою наслідування кумирові Наполеону й становищем гувернера

Розвиток дії Кохання пані де Реналь;навчання в Безансонській семінарії; знайомство з маркізом де Ла-Моль, кохання Матильди. Просування Жульєна по службі. Питання про одруження з Матильдою. Лист пані де Реналь у відповідь на запит маркіза де Ла-Моля про особу Жульєна Сореля Між справжніми почуттями та бажанням самоствердитися у відповідному суспільстві; між духовними, інтелектуальними запитами Сореля та пануванням культу задоволення фізичних потреб у семінарії; між презирливим ставленням представників вищого класу до «плебеїв» і прагненням Сореля стати з ними на один щабель завдяки своєму розуму, здібностям і таланту

Кульмінація Постріл у церкві в пані де Реналь. Бажання Сореля з гідністю піти з життя Між честолюбними уявленнями та реальними діями, між мріями та дійсністю

Розв’язка Роздуми Жульєна Сореля у в’язниці. Поведінка пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Страта головного героя. Смерть пані де Реналь і глибоке горе та захоплення Матильди Між бажаннями підвищити свій статус та звести рахунки з огидним йому світом; між справжнім коханням і коханням заради досягнення корисливої мети; між провиною та покарання

Символічність назви “Червоне і чорне”:

червоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті;

червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна;

червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок;

червоне – колір мундира військовика армії Наполеона; чорне – колір сутани священика;

червоне – революція; чорне – реакція.

Ознаки реалізму “Червоне та чорне”

всебічне змалювання розвитку внутрішнього світу головного героя;

герої не ідеалізовані, вони мають позитивні і негативні риси;

пошуки причин суспільних рухів;

панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації.

Риси романтизму у реалістичному романі “Червоне та чорне”

проблема трагічного конфлікту самотньої гордої особистості;

символіка кольорів;

передбачення подій, пророцтва щодо подальшого життя та загибелі (Жульєн у церкві);

романтичне кохання Матильди;

авантюризм;

епатуючий фінал;

опис гірських пейзажів.

Психологізм роману “Червоне та чорне”

аналітизмі зображення суспільства;

психологічних деталях (відтворюють стан душі персонажів у конкретний момент);

монологах героїв (особливо внутрішніх);

авторських коментарях думок персонажів;

авторських коментарях вчинків персонажів.

“Червоне і чорне” проблематика

Перед героєм роману постає чимало проблем. Такі як:

Конфлікт людини і суспільства. Коли особистість йде проти свого походження і свого середовища, її доля складається трагічно: вона не може адаптуватися в навколишньому світі і знайти свій шлях. Бунт змушує її боротися, а не творити;

Проблема соціальної несправедливості – основна в романі. Талановитий простолюдин не може пробитися у вищий світ, хоч він і розумніше і талановитіше знаті. У своєму ж середовищі ця людина теж себе не знаходить: його ненавидять навіть в родині.

Проблема виродження аристократії. Автор акцентує увагу на тому, що Франція, яка перебуває під гнітом спадкових дворян, не розвивається, адже нові обдаровані люди не потрапляють в правлячу еліту, а таланти і розум далеко не завжди передаються у спадок в аристократичних будинках. В результаті при владі перебувають негідні люди;

Проблема гордині і зарозумілості. Жюльєн і сам винен у своєму нещасті: люди віддалилися від нього, тому що він відштовхнув їх від себе, бажаючи піднятися і зневажаючи своє коло спілкування;

Проблема освіти. Освіченість Жюльєна стала приводом для глузувань з боку його оточення, і він не зміг реалізувати весь свій потенціал.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chervone-i-chorne-analiz