СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Установіть хронологічну послідовність подій.

Як називалася січ, заснована названим в документі героєм:

«...Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. ...Унаслідок цього він міг протидіяти н аступові кримського хана та сил усього його війська доти, доки Вишневецький через тривалу облогу був позбавлений провіанту й змушений був їсти коней...»

Про яку подію йдеться в універсалі польського короля Сигізмунда ІІІ від 16 січня 1593 р.?

«Дійшло до вух наших, що в українських воєводствах - Волинському, Київському, Брацлавському - чиняться нечувані шкоди, кривди й грабунки. Зовсім не зважають там ні на право посполите, ні на зверхність нашу»

Установіть хронологічну послідовність подій.

Які терміни доречні в розповіді про військову майстерність козацтва?

Укажіть результати Деулінського перемир’я

Установіть, про що йдеться в уривку з історичного джерела.

«Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».

У якому році відбувся похід, про який ідеться в уривку з історичного джерела.

«Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга».

У яких роках існувала січ, про яку розповідається в історичному джерелі?

«Хортиця - місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усієї його орди».

Оберіть факти з життя даної історичної особи.

Установіть хронологічну послідовність подій.

Із переліку виберіть назви фортець, на які здійснювали морські походи українські козаки.

Який король погодився офіційно визнати (легалізувати) відновлення православної ієрархії?

Які твердження характеризують життя та діяльність історичної постаті, зображеної на портреті (три правильні відповіді)?

У яких роках відбулося повстання, описане в документі:

«Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що іх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина - зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!».

Про яку фортецю розповідається в документі?

«У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима, підступно й таємно прокравшись з... козаками з моря до Дніпра, насмілився напасти на фортецю, яку його милість король Владислав звелів на кошти Речі Посполитої збудувати на першому дніпровському порозі й оточити валами проти розбещеної сваволі козаків, щоб вони на море в човнах більше не ходили та турка не дратували. Сулима, напавши вночі на цю фортецю й перебивши сторожу, зарубав шаблею капітана та багатьох людей, забрав чимало грошей Речі Посполитої, а нову фортецю в кількох місцях зруйнував. Пізніше він був, з наказу його королівської милості, на тому ж дніпровському острові обложений реєстровими козаками і, коли дров у нього на паливо не стало, був виданий своїми й відправлений у Варшаву на двотижневий сейм, що відбувався на початку 1636 року. Там же йому та ще кільком таким самим негідникам відрубали голови й четвертували».

З якою історичною подією пов’язана фортеця, зображення якої ви бачите, та коли ця подія відбулася?

Позначте положення Ординації Війська Запорозького (3 відповіді)

Установіть хронологічну послідовність подій.

Хто з названих історичних діячів очолював повстання першої половини XVII ст.?

З якого документа наведено уривок?

«Найбільше й найсерйозніше непокоїли Річ Посполиту морські походи козаків, здійснювані всупереч забороні уряду, а також їх свавільства, які вони чинили в містах. Злочини ці зазнали належної кари від зброї коронного війська... І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем його милістю або його наступниками, польськими королями... Протягом цих шести тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч, із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві. З числа 6000 козаків 1000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу».

З якого документа наведено уривок та в якому році він виданий? (без лапок всі слова з великої букви)

"На вічні часи позбавляємо козаків права, доходів та інших відзнак... бажаємо тих, кого живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам... 6 тисяч... ми встановлюємо таку військову організацію...

На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] зсеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара... — людину, яка ... запобігала б усяким бунтам...

Полки зі своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя, щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб жоден козак не повинен наважуватись ходити на Запорожжя без паспорта комісара; спійманий комендантом козацьким, він підлягає смертній карі...

Наші міщани не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна.

.... артилерія та клейноди передавалися комісару. Для утвердження королівської влади в регіоні було відновлено Кодак. У фортеці розмістилася залога із 700 вояків, які перекривали дорогу на Запорожжя. На самій Січі почергово ніс службу кожен полк. Реформована Січ зобов’язувалася не допускати морських походів запорожців проти Туреччини.

Таким чином, реєстровики ставилися під повний контроль королівської влади, а нереєстрове козацтво підлягало ліквідації".