СРСР у міжвоєнний період (1918 - 1939 рр.)

Укріплення царської влади та зростання її авторитету в суспільстві призвели до конфлікту між великими монополістами та аристократією.

Економічне процвітання завдяки військовим замовленням та міжнародним кредитам спричинили надмірне посилення робітничого класу.

Провальне завершення аграрної реформи та зубожіння селянства.

Участь у Першій світовій війні, що спричинила величезні людські втрати та господарську розруху.

Імпортозамінна індустріалізація

Суцільна колективізація

Нова економічна політика (неп)

Політика «воєнного комунізму»

Заміна продрозкладки (вилучення всього зерна) на продподаток (фіксований податок).

Примусове об'єднання всіх селянських господарств у колгоспи.

Повна заборона оренди землі та використання найманої праці.

Ліквідація грошей та перехід до прямого продуктообміну з селянами.

У жовтні 1917 р.

У березні 1921 р.

У грудні 1922 р.

У жовтні 1929 р.

Перетворити СРСР з країни, що ввозить машини, на країну, що їх виробляє.

Зробити СРСР економічним придатком капіталістичного світового господарства.

Пріоритетний розвиток легкої промисловості та виробництва товарів для населення.

Залучення максимального обсягу іноземних інвестицій у всі галузі економіки.

Погіршення рівня життя сільського населення через несплановану механізацію.

Масовий голод 1932–1933 рр., що в Україні отримав назву Голодомор.

Ліквідацію індивідуальних селянських господарств та їхня кооперація на добровільних засадах.

Швидке зростання поголів'я худоби та рекордні врожаї зернових призвели до обвалу цін та розгортання Великої Депресії на території СРСР.

«Доба застою»

«Великий терор»

«Відлига»

«Рік великого перелому»

Підписання пакту про ненапад із Німеччиною.

Вступ до Ліги Націй.

Розпочаток радянсько-польської війни для «експорту революції».

Підписання Рапалльського договору з Німеччиною.

Таємний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі.

Угода про спільний вступ до Ліги Націй.

Торговельна угода про постачання радянського зерна.

Договір про військовий союз проти Великої Британії та Франції.

Країни Антанти та Четверного союзу.

Робітники та селяни.

Більшовики («червоні») та їхні противники («білі»).

Монархісти та анархісти.

Основною причиною війни була іноземна інтервенція, а внутрішнє протистояння мало другорядний характер.

Війна характеризувалася жорстокістю з обох сторін та боротьбою бездержавних народів за самовизначення.

«Білий» рух дотримувався гуманних методів ведення війни, на відміну від «червоного терору».

Конфлікт обмежувався виключно бойовими діями між регулярними арміями «червоних» і «білих».

Збільшення прямих і непрямих податків з населення.

Продаж за кордон зерна, вилученого у селянства.

Безоплатна праця в'язнів у таборах системи ГУЛАГу.

Масштабні іноземні кредити та інвестиції від західних демократій.

Перехід до нової економічної політики (непу) та відродження ринкових відносин.

Остаточне формування СРСР та прийняття першої союзної конституції.

Перехід до форсованої індустріалізації та суцільної насильницької колективізації.

Початок політики «воєнного комунізму» та націоналізації всієї промисловості.

З'явилися нові галузі господарства, такі як літакобудування та автомобілебудування.

Заплановані показники першої п'ятирічки за деякими товарами були досягнуті лише в середині 1950-х рр.

СРСР посів перше місце в Європі за обсягами виробництва.

Радянський Союз уклав пакти про ненапад із Фінляндією, Польщею та Францією.

Через встановлення нацистської влади в Німеччині та необхідність створення системи колективної безпеки.

Через бажання поширити світову революцію за допомогою міжнародних організацій.

Через прагнення отримати економічну допомогу від західних країн для проведення індустріалізації.

Через поразку Червоної армії у радянсько-польській війні та усвідомлення неможливості «експорту революції».

Масова загибель людей від голоду, спричинена виключно несприятливими погодними умовами та неврожаєм.

Скорочення поголів'я худоби та падіння збору зернових через опір селянства колективізації.

Масова загибель людей від голоду на території УСРР, викликана діями влади та спрямована на знищення місцевого населення.

Загибель населення в результаті господарської розрухи після політики «воєнного комунізму».

Офіційна пропаганда оголосила про її дострокове виконання.

Завищені показники плану призвели до численних диспропорцій в економіці.

Усі заплановані показники були успішно досягнуті та перевиконані.

Фактичні темпи зростання промисловості були рекордно високими.

Узбецька РСР

Українська СРР

Закавказька РФСР

Білоруська РСР

Проголошення свободи слова та друку як основи для побудови «світлого майбутнього».

Відновлення ринкових відносин та заохочення приватної ініціативи в усіх сферах.

Послаблення ідеологічного контролю та дозвіл на існування опозиційних партій.

Масові репресії, розширення мережі таборів ГУЛАГу та позасудові розправи.

Повстання селян проти політики «воєнного комунізму».

Підписання радянсько-німецького договору в Рапалло.

Вступ СРСР до Ліги Націй у 1934 році.

Розгром Червоної армії під Варшавою під час радянсько-польської війни.

Залучення молоді до участі в громадському контролі за діяльністю партійних органів.

Формування кадрового резерву для управління промисловістю в умовах індустріалізації.

Ідеологічна обробка молоді в дусі відданості режиму та ненависті до «ворогів народу».

Організація дозвілля та позашкільної освіти молоді без політичного забарвлення.

Добровільне об'єднання більшості селянських господарств у колгоспи.

Підвищення продуктивності праці завдяки впровадженню нової техніки.

Повна дезорганізація виробництва, падіння врожайності та голод.

Стрімке зростання збору зернових та поголів'я худоби.

Форма державного устрою, що передбачала включення республік до складу РСФРР на правах автономії.

Союз незалежних радянських держав, координований через Комінтерн.

Об'єднання радянських республік на основі повної рівноправності та права виходу з союзу.

Система угод про військовий і господарський союз між радянською Росією та іншими радянськими республіками.

Досягнення повної економічної незалежності при збереженні високих показників у сільському господарстві.

Перетворення з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну країну з потужною важкою промисловістю, але низьким рівнем життя населення.

Створення ефективної командно-адміністративної системи, яка задовольняла потреби народу.

Збалансований розвиток важкої, легкої промисловості та сільського господарства.